Справа № 2-324/11/0314
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2011 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючої –судді Хитрика Р.І.,
при секретарі – Форсюк Т.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про передачу в заклад заставного майна,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про передачу в заклад заставного майна. Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № VOQ0AK00070697 від 03.07.2006 року ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 72502,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,84% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2013 року. В забезпечення виконання вимог за кредитним договором з відповідачем був укладений договір застави № VOQ0AK00070697 від 03.07.2006 року за умовами якого відповідач надав в заставу банку належне йому рухоме майно –автомобіль «FAW», модель CA1041, 2005 р.в., № кузова/шасі Y7CCA104150044936, реєстраційний номер НОМЕР_1. Рішенням Рожищенського районного суду від 30.11.2010 року задоволені позовні вимоги Банку та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави вищевказаний автомобіль, шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладання банком договору купівлі-продажу від імені Заставодавця, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ, з наданням банку всіх необхідних для продажу повноважень. Однак, відповідач добровільно не видає транспортний засіб. Просить, передати в заклад банку шляхом вилучення у відповідача належного йому заставного майна.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № VOQ0AK00070697 від 03.07.2006 року, ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 72502,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,84% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2013 року. (а.с.7-8). В забезпечення виконання вимог за кредитним договором з відповідачем був укладений договір застави № VOQ0AK00070697 від 03.07.2006 року за умовами якого відповідач надав в заставу банку належне йому рухоме майно –автомобіль «FAW», модель CA1041, 2005 р.в., № кузова/шасі Y7CCA104150044936, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.9-10).
Однак, відповідач належним чином умови договору не виконував, тому Банк звернувся з позовом до суду.
Рішенням Рожищенського районного суду від 30.11.2010 року задоволено позовні вимоги Банку та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави автомобіль «FAW», модель CA1041, 2005 р.в., № кузова/шасі Y7CCA104150044936, реєстраційний номер НОМЕР_1., шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ «Приватбанк»з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ, з наданням банку всіх необхідних для продажу повноважень.(а.с.4-5).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено в судовому засіданні 16.02.2011 року Приватбанк направив відповідачу вимогу, щодо передачі автомобіля, однак останній її добровільно не виконав.(а.с.6).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно умов вказаних договорів застави автотранспорту, ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем /позичальником умов кредитного договору.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, також за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 ч. 1 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 17.10 договору застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником умов кредитного договору, заставодавець передає предмет застави заставодержателю в заклад.
Пунктом 24 договору застави передбачено що, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід передати в заклад банку вказаний в договорі застави автомобіль. Крім того, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставлений автомобіль у визначений заставодержателем спосіб.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60-62, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 572, 574, 576, 589, 590, 592, 1048, 1050, 1056 Цивільного Кодексу України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, шляхом вилучення у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 належний йому на праві власності автомобіль «FAW», модель CA1041, 2005 р.в., тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі Y7CCA104150044936, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддяпідпис ОСОБА_3
Оригіналу відповідає:
Суддя Рожищенського районного суду Р.І.Хитрик
.