Справа №2-750/11
Рішення
іменем України
19 травня 2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомисрької області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Побережник Р.М., за участю органу опіки та піклування - виконкому Бердичівської міської ради, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, місце проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про місце проживання малолітніх дітей, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вище зазначеним позовом до ОСОБА_2 Просить розірвати шлюб з відповідачем, синів залишити проживати із нею та стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частки від доходу батька. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу має двоє малолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Через різні характери та погляди на життя між ними із чоловіком часто виникають непорозуміння, що призводить до конфліктів у сім”ї. Вони втратили почуття поваги та любові. Вона не працює, оскільки доглядає за сином ОСОБА_5 через захворювання сина на синдром Дауна. Наполягає на врегульовані аліментних зобов’язань відповідача судовим рішенням(а.с.2).
У березні 2011 року ОСОБА_2 пред’явив зустрічний позов до ОСОБА_1 Просить визначити місце проживання сина ОСОБА_5 із ним, а сина ОСОБА_6 – із ОСОБА_1, тобто матір?ю дитини. Зустрічний позов обґрунтовує тим, що старший син ОСОБА_5 хворіє синдромом Дауна, але мати дитини часто залишає його одного вдома, не приділяє йому належної уваги. Окрім того, хоча молодший син ОСОБА_6 здорова дитина, але він відстає у розвитку через те, що більшу частину часу проводить із хворим братом. ОСОБА_2 проживає один в окремій квартирі з усіма зручностями, добре матеріально забезпечений, характеризується позитивно, не має будь-яких матеріальних зобов’язань та може забезпечити найбільш сприятливі умови для хворої дитини (а.с.27).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 31 березня 2011 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом (а.с.30).
Суд, керуючись ст.45 ЦПК України та на підставі ст.19 СК України, журнально залучив до участі у справі орган опіки та піклування –виконком Бердичівської міської ради (а.с.31 зворот).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 підтримали вимоги первісного позову у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, та не визнали зустрічного позову у повному обсязі. Пояснили, що у подружжя був перший син ОСОБА_8, який помер, бо ОСОБА_2 не забезпечив піклування про матір та дитину. Непорозуміння з чоловіком триває останніх два роки, а з 08 жовтня 2010 року вона із дітьми стала проживати окремо від чоловіка у будинку №21 по вул.Володимирська. Відповідач занадто багато часу проводить із комп’ютером (видивиться порнографічну продукцію). Сім”я для нього відійшла на другий план. Відповідач бив її та дітей, коли вони відривали його від комп'ютера, але при цьому вона не знімала побої, не подавала до суду скарги приватного обвинувачення, не зверталася за допомогою до правоохоронних органів. Відповідач не надає належної матеріальної допомоги на дітей з часу окремого їх проживання. Так, два рази приносив продукти харчування (перед новим 2011 роком та у березні 2011 року) та перерахував 1 000 грн. Заперечення проти зустрічного позову обґрунтували тим, що коли народився ОСОБА_4, то відповідач пропонував здати його у дитбудинок, але вона не дозволила. Дітей розділяти не можна, бо вони не можуть один без другого.
Відповідач первісний позов не визнав у повному обсязі, підтримав зустрічний позов з підстав, зазначених у ньому. У обґрунтування заперечень проти первісного позову пояснив, що сина не хотів здавати у дитбудинок. Навпаки, ОСОБА_1 старшого хворобливого хлопчика позбавляє прогулянки та залишає у дома через те, що соромиться його, а гуляє лише із меншим сином. Насилля у сім”ї не було. За весь час він один раз шльопнув сина ОСОБА_6 та вдарив дружину, оскільки та вимкнула світло, коли він займався із комп’ютером. Конфлікти у сім”ї почалися, коли дружина познайомилася із іншим чоловіком влітку 2010 року та стала із ним зустрічатися. При допомозі цього чоловіка, скориставши тим, що ОСОБА_2 був на роботі, ОСОБА_1 забрала дітей та більшу частину спільно нажитого майна і зникла.
На думку представника органу опіки та піклування –виконкому Бердичівської міської ради обоє малолітніх хлопчиків доцільно залишити проживати разом із маті?ю. За станом здоров?я ОСОБА_4 має важкі захворювання, тому потребує постійного догляду і материнської турботи. З моменту народження його доглядом займалася мати. В даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, може більше уваги приділити здоров?ю та вихованню сина ОСОБА_5. Діти не відвідують дитячі дошкільні заклади і для ОСОБА_4 брат ОСОБА_3 складає товариство, вони разом граються. Зміна способу життя дітей, розлучення ОСОБА_4 із матір”ю та братом може завдати шкоди здоров”ю обох дітей.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, думку представника органу опіки та піклування, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вивчивши висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги зустрічного позову не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 2001 року(а.с.4).
Від шлюбу народилося троє дітей. ОСОБА_9 народився 22 жовтня 2004 року та помер 05 грудня 2004 року (а.с.38). ОСОБА_4 народився 28 жовтня 2005 року, а ОСОБА_3 народився 01 липня 2008 року (а.с.5-6).
Син ОСОБА_5 хворіє синдромом Дауна (а.с.7,8а).
Суд, згідно ч.2 ст.112 СК України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, через різні характери та погляди на життя між сторонами часто виникали непорозуміння, що призводило до конфліктів у сім”ї. Останній час конфлікти поглибилися (свідчення свідка ОСОБА_10М.). Внаслідок цього ОСОБА_1 з двома малолітніми дітьми проживає окремо від ОСОБА_2 з жовтня 2010 року.
Подружжя та їх двоє синів зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), але згідно актів обстеження умов проживання подружжя не проживає спільно (акти обстеження умов проживання приєднані до матеріалів справи). Так, ОСОБА_1 проживає із малолітніми синами за адресою: м. Бердичів, вул. Володимирська,21.
Суд вживав заходів щодо примирення подружжя. Сторони не змогли примиритися у продовж з листопада 2010 року до часу закінчення з?ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, тобто до 19 травня 2011 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що подальше формальне збереження реєстрації шлюбу істотно суперечить інтересам позивача, тому такий шлюб слід розірвати.
Позивач не довела, що відповідач вдавався до фізичного насильства у сім”ї, захоплюється парнопродукцією через комп’ютерну мережу, а відповідач не довів, що дружина його зрадила. Суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях (покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13С.)
Мати та батько дійшли згоди того, що молодший син ОСОБА_6 буде проживати із матір”ю, але сторони не можуть дійти згоди щодо того, з ким із них буде проживати старший син ОСОБА_5, який не досягли віку десяти років та має хворобливий стан здоров”я (інвалід з дитинства).
Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року містить припцип 6, за яким малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір?ю.
Згідно ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров?я та інші обставини справи, що мають істотне значення.
Так, сам ОСОБА_2 ствердив, що ОСОБА_1 добре доглядає за дітьми і у нього до неї не має претензій з цього приводу. Такі ж обставини підтвердила свідок ОСОБА_14
Виходячи із роз’яснень п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»суд при вирішенні спору про місце проживання дитини звертає особливу увагу на вік дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування від 17 травня 2011 року №22/1331 доцільно проживання ОСОБА_11 разом із матір”ю ОСОБА_1 (висновок приєднано до матеріалів справи).
У даному випадку відсутність самостійного доходу не є самодостатньою обставиною для позбавлення дитини матері, оскільки ОСОБА_1 не може працювати через те, що доглядає за дітьми: молодша дитина ще не досягла віку трьох років, а для старшої дитини протипоказано перебування у дошкільному закладі через хворобливий стан здоров?я (вроджена вада серця, повна атріо вентрикулярна комунікація, гемодинамічний загальний шлуночок, відкрита артеріальна протока з коартацією аорти, висока гіпертензія легеневої артерії, довідка від 10.05.2011 року №47 дитячого поліклінічного відділення приєднана до матеріалів справи). ОСОБА_5 знаходиться на диспансерному обліку у кардіолога.
Таким чином, за медичними протипоказаннями наміри батька щодо переїзду з ОСОБА_11 проживати в м. Луцьк і влаштування ОСОБА_11 в реабілітаційний цент для дітей, в якому працює його сестра, не відповідає інтересам дитини.
Таким чином, малолітній ОСОБА_11 потребує постійного догляду і материнської турботи. З моменту його народження доглядом займалася мати. В даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку трьох років. Може більше уваги приділити здоров”ю та вихованню сина, який має медичні протипоказання щодо відвідування дитячого дошкільного закладу і єдиним дитячим товариством для якого є спілкування з рідним молодшим братом ОСОБА_3, тому оцінюючи у сукупності вище викладене суд, приходить до висновку, що у найвищих інтересах дітей слід залишити їх проживати із матір”ю, оскільки зміна способу життя дітей, розлучення їх у такому малому віці із матір”ю та один з один може завдати шкоди їх здоров”ю.
Дійсно у батька кращі умови проживання, але згідно акту обстеження умов проживання, складеного органом опіки та піклування від 28 квітня 2011 року, мати створила всі умови для проживання дітей із нею.
На підставі викладеного суд не вбачає тих виняткових ситуацій, які б дали йому підстави розлучити матір із малолітнім сином ОСОБА_5 та залишає малолітніх дітей із матір”ю.
Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення їх повноліття( ст.180 СК України).
Проте, сторони не можуть між собою домовитися про умови та способи утримання дітей.
Позивач одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку трьох років та державну соціальну допомогу дітям-інвалідам до 16 років (а.с.39). Батько дітей працює слюсарем у МК ДВЖРЕП-3, отримує заробітну плату (довідка приєднана до матеріалів справи). Проте, відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, інших аліментних зобов’язань не має, тому суд, керуючись ч.3 ст.181,ст.ст.182,183 СК України, вважає за необхідне аліменти стягнути в судовому порядку у розмірі 1/3 частки від доходу на утримання дітей, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд неодноразово роз'яснював сторонам необхідність надавати докази у підтвердження обставин, на які вони посилаються, якщо протилежна сторона не визнає такі обставини. Роз'яснював юридичні наслідки не надання доказів.
Позивач просить їй не повертати судових витрат. В решті судовий збір, згідно ст.88 ЦПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.111, 112,161,180-183 СК України, Декларацією прав дитини, постановами Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,
в и р і ш и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 24 жовтня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис №523.
Визначити місце проживання малолітніх дітей синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з матір?ю –ОСОБА_1.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, 27 грудня 1971року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, слюсара міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3, на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частки від доходу, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2010 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною платник аліментів не звернеться до суду з вимогою про зміну розміру аліментів, то надалі аліменти будуть стягуватися в розмірі ? частки від доходу батька. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2: в дохід держави 51 судового збору; на користь судової адміністрації 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення у частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Надіслати рішення після набрання ним законної сили в частині розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя: