Справа №2-а-677/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Захарченко Ю.М.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської роти ДПС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

                                                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, яким просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ №258472 від 13.03.2011 р., як незаконну та винесену без достатніх на те підстав та наявності будь-яких об’єктивних доказів правопорушення.

З даною постановою позивач не погоджується та  вважає незаконною та такою, що прийнята з порушенням чинного закону, оскільки він рухався на автомобілі НОМЕР_1 на 169 кілометрі автодороги Суми-Полтава та не бачив дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено». Був зупинений працівниками ДАІ і за порушення вказаного знаку, відносно нього був складений протокол за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП.

На його переконання, знак встановлений із порушенням стандартів, а тому притягувати водіїв до адміністративної відповідальності за порушення цього знаку вважає незаконним.

Крім того під час складання протоколу інспектором ДАІ було допущено серйозне порушення. Інспектор не ознайомив його з правами та обов’язками, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що він власноручно зазначив у протоколі «не ознайомлений». Крім того його не ознайомили з показаннями свідків, які відповідно до самого протоколу, додаються до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, але подав письмову заяву в якій просить слухати справу в його відсутність, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, направив письмове заперечення в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на їх надуманість та невідповідність дійсним обставинам справи з метою уникнення відповідальності.

На підставі наведеного, суд ухвалив слухати справу за відсутності сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши та оцінивши в сукупності інші докази по справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачем відносно позивача був складений протокол та  винесена постанова про адміністративне правопорушення відповідно до якого ОСОБА_1 13.03.2011 р. в 9 год.30 хв. на 169 км. автодороги Суми-Полтава, керував автомобілем НОМЕР_2, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.25 (обгін заборонено), здійснив обгін автомобіля НОМЕР_3, з виїздом на смугу зустрічного руху в зоні обмеженої оглядовості, чим порушив вимоги 14.6 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду було оглянуто безпосередньо протокол серії ВІ 1 №118861 в справі про адміністративне правопорушення, який послужив підставою для винесення постанови серії ВІ №258472, який оскаржується. З даних протоколу вбачається, що в графі підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, власноручний напис позивача «не ознайомлений». В своїх поясненнях написаних власноручно, позивач посилається, що не згоден з правопорушенням. Також були оглянуті фотокартки, подані позивачем у додатках. Вказані докази переконливо стверджують, що в діях позивача дійсно були виявлені ознаки адміністративного правопорушення, передбачені п.14.6 ПДР України з наступних підстав.

Позивач сам стверджує, що не помітив знак 3.25 (обгін заборонено), посилаючись на перешкоду у вигляді раніше припар кованого автомобіля, яка не дала можливості помітити його на узбіччі вказаної автодороги. Але сам позивач вказує, що дана перешкода могла слугувати перешкодою, яка завадила побачити вказаний знак. Але останній не стверджує це категорично. Відповідно до фабули протоколу та фотокартки на (а.с. 8), видно, що даний знак знаходиться на вказаній автодорозі. Сама автодорога має підйоми та спуски, а тому навіть за відсутності вказаного знака, відповідно до п.14.6 г) ПДР, обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах і т.д. Так, дійсно, на фотокартці видно якісь сліди, які ведуть до автодороги, але на даній фотокартці не видно, що на даному місці є примикаюча дорога і що саме в даному місці знаходилася якась перешкода, яка саме позивачем не вказано, та закрила вказаний знак від позивача. Дані обставини, на які посилається позивач, останнім доведені не були. Тому повністю спростовує доводи позивача щодо не порушення ним Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3. ПДР України зазначено, що кожний учасник дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.

До посилання позивача на той факт, що дорожній знак 3.25 встановлено з порушенням стандартів, суд відноситься критично, так як наявність даного знаку зобов’язує водіїв виконувати його вимоги, а не ігнорувати його дію, вважаючи невідповідність його місця розташування державним стандартам.

Зважаючи на те, що позивачем вказано у протоколі, про те, що йому не роз’яснені вимоги ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП та він посилається на дані обставини в позовній заяві. Незважаючи на дані порушення працівників ДАІ під час складання протоколу, це ніяким чином не впливає на самі протиправні дії позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача правомірні, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  293 ч.1 п.1 КпАП України, ст.ст.7, 70, 71, 76, 158-163, 167 КАС України, суд, –

                                                         ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Бориспільського

міськрайонного суду                                                                                                                ОСОБА_2

                              дата документу :