Справа № 2-а/0614/972/11

П О С Т А Н ОВ А

І м е н е м  У к р а ї н и

         06 червня 2011 року м. Малин   

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

                    головуючого - судді Тимошенка А.О.,

             за участю:

                    секретаря Єнько Т.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника Виконавчого комітету Малинської міської ради                 

ОСОБА_2,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про визнання незаконним  розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом (а.с. 1-3) до виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області в якому просить:

-          визнати незаконним розпорядження Малинського міського голови від 31.01.2011 року № 23-к «Про звільнення ОСОБА_1В.»;

-          поновити її на роботі на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради з 31.01.2011 року;

-          стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 31.01.2011 року до фактичного поновлення на роботі;

-          стягнути з відповідача на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 6000 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що вважає своє звільнення незаконним, оскільки при звільненні не враховане її переважне право на залишення на роботі, так як вона має вищу кваліфікацію ніж ті працівники, які були залишені на роботі, та не  було запропоновано їй перейти на інші посади, які були створені при зміні структури апарату виконавчого комітету. Все це призвело до значних моральних страждань, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

          Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що позивача належним чином та в строк встановлений законодавством було повідомлено про наступне звільнення у зв’язку із скороченням штату. Перед звільненням їй було запропоновано всі вакантні посади, працювати на яких вона не погодилась. У зв’язку з цим звільнення вважає законним і просить в позові відмовити.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов до підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала у виконавчому комітеті Малинської міської ради з 01.08.2000 року    (а.с. 5). 29.06.2006 року її було переведено на посаду начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради, а 03.12.2007 року присвоєно 9-ий ранг посадової особи місцевого самоврядування. 09.02.2010 року розпорядженням голови Малинської міської ради № 25-к її було звільнено з посади у зв’язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7). Таке скорочення було викликане зміною структури та чисельності виконавчого комітету Малинської міської ради, які затверджені рішенням Малинської міської ради 47 сесії 5 скликання від 28.10.2009 року (а.с. 37-39). Зокрема цим рішенням ліквідовано відділ контролю та загальний відділ і створено відділ документообігу, звернень громадян та контролю виконавчого комітету Малинської міської ради. Відповідно було ліквідовано посаду начальника загального відділу, на якій працювала ОСОБА_1 та введено посаду начальника відділу документообігу, звернень громадян та контролю на яку було прийнято ОСОБА_3 (а.с. 41). Позивачу, у зв’язку із скороченням, було запропоновано нововведену посаду головного спеціаліста з питань програмного забезпечення, на яку вона не погодилась. Посада начальника відділу документообігу, звернень громадян та контролю і жодна з інших нововведених посад ОСОБА_1 не пропонувалась, хоча були введені ще й наступні посади (а.с. 37):

-          головний спеціаліст з звернень громадян;

-          головний спеціаліст з питань контролю;

-          спеціаліст 1-ї категорії з документообігу;

-          начальник відділу організаційної роботи;

-          головний спеціаліст організаційної роботи;

-          начальник відділу містобудування та земельних відносин;

-          спеціаліст 1-ї категорії відділу містобудування та земельних відносин;

-          головний спеціаліст служби у справах дітей.

У зв’язку з цим суд постановою від 18.11.2010 року визнав звільнення ОСОБА_1 незаконним та постановив поновити її на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 09 лютого 2010 року (а.с. 42). Ця постанова суду була виконана і голова Малинської міської ради своїм розпорядженням № 206-к від 29.11.2010 року (а.с. 6, 8) поновив позивача на займаній посаді. Однак цим же розпорядженням він попередив ОСОБА_1 про звільнення 31 січня 2011 року у зв’язку із скороченням посади начальника загального відділу. 31 січня 2011 року голова Малинської міської ради розпорядженням № 23-к (а.с. 7) знову звільнив позивача з посади начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради у зв’язку із скороченням штату, яке відбулося внаслідок зміни структури та чисельності виконавчого комітету Малинської міської ради, які затверджені рішенням Малинської міської ради 47 сесії 5 скликання від 28.10.2009 року (а.с. 37-39). Таким чином відповідач повторно звільнив позивача з роботи з тих самих підстав, які вже були предметом судового розгляду (а.с. 40-42), та повторно не запропонував посади, що створені рішенням Малинської міської ради 47 сесії 5 скликання від 28.10.2009 року.

          Отже виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області знову порушив частину 2 статті 40 КЗпП України відповідно до якої звільнення з підстав зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Враховуючи вищевказані порушення, суд визнає незаконним  розпорядження Малинського міського голови від 31.01.2011 року № 23-к «Про звільнення ОСОБА_1В.» та поновлює її на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради з 31 січня 2011 року згідно статті 235 КЗпП України.

Поновлення на роботі, відповідно до статті 367 ЦПК України, підлягає до негайного виконання.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Відповідно табелів обліку відпрацьованого часу позивач за два місяці до звільнення (листопаді-грудні 2010 року) відпрацювала 10 днів. За цей період позивач отримала заробітні плату в розмірі 553 гривні 88 копійок (а.с. 46). Сюди враховано оклад, ранг та вислуга років. Всі інші виплати не враховуються відповідно до вимог вищевказаної постанови Кабміну. Таким чином середньоденний заробіток позивача складає 55 гривень 39 копійок (553 гривні 88 копійок : 10 відпрацьованих днів). Виконкомом Малинської міської ради, згідно табелів обліку робочого часу (а.с. 18-23), відпрацьовано в листопаді 2010 року 22 робочих дні, а в грудні 2010 року – 23 робочих дні. Отже середньомісячне число робочих днів виконкому Малинської міської ради становить 22,5 дня (45 робочих дні : 2). Середньомісячна заробітна плата позивача становить 1246 гривень 28 копійок (55, 39 грн. х 22,5 дня).  Ця сума, відповідно до статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає до негайного виконання.

За час вимушеного прогулу позивача минуло 84 робочих дні. Отже розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 4652 гривні 76 копійок (84 робочих дні х 55 гривень 39 копійок). Цю суму суд стягує на користь позивача з виконавчого комітету Малинської міської ради.

          Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд керується статтею 2371 Кодексу законів про працю України відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що повторним незаконним звільненням з роботи позивачу завдано значної моральної шкоди. При визначенні її розміру суд також враховує роз’яснення Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.2005 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та виходить із засад виваженості, розумності і справедливості. Враховуючи вищевказане та тривалий строк, необхідний позивачу для відновлення своїх прав, суд оцінює розмір моральної шкоди в три тисячі гривень, яка підлягає відшкодуванню виконавчим комітетом Малинської міської ради.

В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 135, 138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 41, 235, 2371 Кодексу законів про працю України, постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.2005 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -

постановив:

          Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Визнати незаконним розпорядження Малинського міського голови від 31.01.2011 року № 23-к «Про звільнення ОСОБА_1В.»

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 31 січня 2011 року.   

Стягнути з Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 4652 гривні 76 копійок  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 3000 гривень моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 1246 гривень 28 копійок допустити до негайного виконання.

В решті позову відмовити за безпідставністю.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя:ОСОБА_4