Справа № 2-240/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

                    головуючого                              - судді Шевченка В.В.

                    при секретарі                              - Кримковій Н.В.

                    за участю

                    представника відповідача                    - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим про зобов’язання внесення змін до трудової книжки та особистих рахунків, стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про зобов’язання його внести зміни до її трудової книжки та особистих рахунків, а саме вказати, що ОСОБА_2 у період з 26 липня 1999 року по 14 листопада 2002 року працювала медсестрою - анестезисткою ОСОБА_3 центральної районної лікарні у складі анестезіологічної групи. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка у вказаний період працювала у складі анестезіологічної групи в ОСОБА_3 ЦРЛ, праця в якій має відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуватися до трудового стажу у подвійному розмірі, проте в її трудової книжці відповідачем відповідні записи зроблені не були. За таких обставин позивачка вважає, що відмова відповідача внести відповідні зміни до її трудової книжки та особистих рахунків порушує її права в частині обчислення трудового стажу при виході на пенсію, та вважає, що є підстави для задоволення заявленого нею позову.

          Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час і місце його проведення повідомлена належним чином, надіславши на адресу суду заяву, в якої просила розглянути справу за її відсутності.

          Представник відповідача ОСОБА_3 РТМО ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечуючи, що за наявності двох штатних лікарів анестезіологів і відповідної кількості медсестер-анестезісток у лікарні повинна бути створена анестезіологічна група. У ОСОБА_3 центральній районній лікарні у спірний період фактично існувала анестезіологічна група, в складі якої позивачка працювала медсестрою-анестезисткою, виконуючи всі функціональні обов’язки, які передбачені Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології. Проте представник відповідача заперечувала проти вимог позивачки щодо зазначеного у позовної заяві періоду її праці у ОСОБА_3 центральній районній лікарні, зазначивши, що ОСОБА_2 працювала у складі зазначеної групи в період з 26 липня 1999 року по 17 жовтня 2002 року, а не по 14 листопада 2002 року, та надала довідку про підтвердження стажу позивачки. Разом з цим, у трудову книжку позивачки відомості про її фактичну роботу у складі анестезіологічної групи внесені не були і в цей час без рішення суду адміністрація ОСОБА_3 районного територіально медичного об’єднання не має права внести зміни до штатного розкладу та особистих рахунків за попередні роки.

          Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

          ОСОБА_2 з 26 липня 1999 року по 17 жовтня 2002 року працювала у ОСОБА_3 центральній районній лікарні на посаді медсестри-анестезистки. Зазначені обставини підтверджуються довідкою, виданою головним лікарем Комунальної організації «Совєтська центральна районна лікарня» (а.с. 19).

          Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації в АР Крим за №148-р від 15 березня 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування «ОСОБА_3 центральної районної лікарні» у «Комунальну організацію Совєтська центральна районна лікарня», яка 21 грудня 2010 року рішенням №3 другої сесії шостого скликання ОСОБА_3 районної ради АР Крим ввійшла до складу ОСОБА_3 районного територіального медичного об’єднання. Таким чином відповідач є правонаступником ОСОБА_3 центральної районної лікарні, в якої працювала позивачка.

          14 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до головного лікаря Коммунальної організації ОСОБА_3 центральної районної лікарні, у якій, посилаючись на наказ № 1188 від 29 грудня 1975 року «Про подальше удосконалення реанімаційної допомоги населенню» МОЗ СРСР, згідно якого у ОСОБА_3 ЦРЛ повинна була бути організована анестезіологічна група, просила вирішити питання про внесення до її трудової книжки відповідних записів про роботу її у складі анестезіологічної групи (а.с.11).

          На зазначену заяву позивачка отримала відповідь ОСОБА_3 РТМО, з якої випливає, що дійсно відповідно до наказу МОЗ України від 18 жовтня 1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» у лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я, де за штатними нормативами повинно бути не більше трьох лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезісток, створюється анестезіологічна група, але до січня 2007 року така група у штатному розкладі виділена не була (а.с. 12).

          З досліджених у судовому засіданні штатних розкладів ОСОБА_3 центральної районної лікарні за 1999–2002 роки вбачається, що до штату хірургічного відділення лікарні входили 5 посад медсестер-анестезисток (а.с. 59-67).

          У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала, що позивачка, працюючи на посаді медсестри-анестезистки, виконувала увесь перелік обов’язків, який передбачений Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології.

          Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника і до неї заносяться всі відомості про роботу.

           За таких обставин, беручи до уваги, що факт роботи позивачки у складі анестезіологічної групи у період з 26 липня 1999 року по 17 жовтня 2002 року знайшов своє підтвердження, враховуючи, що представник відповідача визнав позов в цій частині і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходе висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

          Разом з цим, підстави для задоволення позову в частині внесення відомостей про роботу позивачки у складі анестезіологічної групи в період з 18 жовтня по 14 листопада 2002 року відсутні, оскільки згідно довідки, підтверджуючої стаж роботи №937, виданої ОСОБА_3 районним територіальним медичним об’єднанням 23 червня 2011 року позивачка працювала у ОСОБА_3 центральній районній лікарні в період з 26 липня 1999 року по 17 жовтня 2002 року (а.с. 58). З карточки-довідки, яка містить відмітки про прийом на роботу ОСОБА_2, вбачається, що позивачку було звільнено 17 жовтня 2002 року (а.с. 68-70).

  Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені судові витрати: 8 гривень 50 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору, 37 гривень у рахунок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

          На підставі викладеного, ст. 48 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 169, 174, 212-218,  ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим задовольнити частково.

          Зобов’язати Совєтське районне територіальне медичне об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим внести до трудової книжки і особистих рахунків ОСОБА_2 відповідні зміни, а саме зазначити, що ОСОБА_2 в період з 26 липня 1999 року по 17 жовтня 2002 року працювала медсестрою-анестезисткою у складі анестезіологічної групи ОСОБА_3 центральної районної лікарні.

          В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 – відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_3 районного територіального медичного об’єднання Міністерства охорони здоров’я АР Крим на користь ОСОБА_2 8 (вісім) гривень 50 копійок у рахунок витрат по сплаті судового збору, 37 (тридцять сім) гривень у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а взагалі 45 (сорок п’ять) гривень 50 копійок.

          Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                  В.В.Шевченко