Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-6332/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16 червня 2011 року                                                                      

 Суддя Овруцького районного суду Гришковець А.  Л. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить зобов’язати відповідача зробити донарахування та виплату їй допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у відповідності до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 40% мінімальної заробітної плати, за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року та виплачувати її у вказаному розмірі в подальшому, мотивуючи тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Їй виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації заперечення проти позову не направляло, хоча належним чином було повідомлене про відкриття скороченого провадження по справі.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити  частково з наступних підстав.

Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, отримувала спірну виплату в розмірі 1,60 грн.

Зазначені обставини підтверджуються копіями паспорту, посвідчення, довідкою про проведені виплати.   

      Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року) с. Кирдани Овруцького району Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.  Відповідно ж до переліку населених пунктів, жителям яких з 01.04.1991 року виплачується  щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (додаток №2 до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року) с. Кирдани  Овруцького району Житомирської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.  Відповідач проводить виплату спірної грошової допомоги саме згідно 2-го додатку. Однак, суд вважає, що застосування зазначеного додатку є таким, що суперечить Конституції України та правовій нормі, що міститься в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і яка закріпила виплату  громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення  щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, без зазначення будь-яких розмежувань.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено серед інших і таку виплату:

-          ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати.

Постановою КМУ № 836 від 26.07.96 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

-          для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.).

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 2010 року – 869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., 1 липня 2010 року – 888 грн., з 1 жовтня 2010 року – 907 грн..

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

 Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів за ст.37 Закону є управління праці та соціального захист у населення по місцю реєстрації громадян.

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем допомоги не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.6 КАС України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси.  

Думка позивача, що виплата спірних коштів  в подальшому буде здійснюватися з порушенням вимог  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є лише припущенням, а встановити наперед чи будуть порушені права особи неможливо у зв’язку із можливою зміною законодавства (внесенням змін в норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зупиненням дії вказаної норми, виключенням норм та інше), вчиненням дій відповідачем відповідно до Закону.         

Тобто, задоволення позову в частині виплати коштів, у розмірі передбаченому ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  починаючи з 01.03.2011 року в подальшому, фактично передбачає можливість порушення цих прав на майбутнє, що порушує завдання адміністративного судочинства,   а тому вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Від сплати судового збору сторони звільнені законом.

Керуючись  ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161,  162, 1832 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації провести донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги  у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у відповідності до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 40 % від мінімальної заробітної плати, розмір якої визначено Законами України  „ Про Державний бюджет України на 2010 рік” та „ Про Державний бюджет України на 2011 рік” за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, щомісячно.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації  виконати постанову негайно.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_2