Справа № 1-399/11

Вирок

Іменем України

 "16" червня 2011 р.                                                                                      м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого Аксьонова В.Є.

при секретарі Щудлак Л.В..

з участю прокурора Балашкевич В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 18 кв. 7, раніше не судимого,

  за ст. 122 ч.1 КК України,-

встановив :

28.03.2011 року, близько 23 години, ОСОБА_1 знаходився на території Житомирської гуманітарної гімназії №1, що за адресою: м. Житомир вул. Вітрука, 55. В цей же день та час, за вищевказаною адресою знаходився раніше йому знайомий ОСОБА_2 В зазначений час між ОСОБА_1 І.0. та ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком правої руки ОСОБА_2 в область правої частини обличчя. В результаті вказаного удару ОСОБА_2С, не втримавши рівновагу, впав на землю та відразу намагався підвестись, вставши при цьому навколішки. В цей же час ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії відносно ОСОБА_2С, наніс останньому один удар правою ногою взутою у взуття, в область лівої частини щелепи. В результаті вказаного удару ОСОБА_2С, втративши рівновагу, знову впав на землю та ОСОБА_1, діючи в межах злочинного умислу, відразу наніс йому ще один удар правою ногою в область правої частини щелепи.

В результаті вказаних дій та нанесення численних ударів руками та ногами взутими у взуття, ОСОБА_1 І.0. умисно заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді:

- садна правої половини обличчя, які є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я;

- травми нижньої щелепи у вигляді синця в ділянці кута рота справа, перелому нижньої щелепи в ділянці 2,3 зубів справа та кута зліва й синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винними себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному. При цьому пояснив, що наніс удари ОСОБА_2 в зв’язку з ти, що останній образив його нецензурно при друзях.

Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2С показав, що 28 березня 2011 року, близько 22 години 30 хвилин, він йшов додому через територію Житомирської гуманітарної гімназії №1, що знаходиться за адресою: м. Житомир вул. Вітрука, 55. В зазначений час він побачив раніше знайомих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Він зупинився біля вказаних хлопців та вони почали розмовляти. В процесі розмови між ним та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка. Це сталось близько 23 години вказаного дня. В зв'язку з чим вони сперечались він не запам'ятає. В процесі вказаної суперечки він словесно висловився в сторону ОСОБА_1 нецензурно. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не вступаючи в словесну перепалку між ними, знаходились на відстані близько 3-4 м в стороні. В цей час він стояв обличчям до ОСОБА_1 на відстані близько 0,5 м.. При цьому він був до нього повернутий правою стороною обличчя. В цей час ОСОБА_1 несподівано для нього наніс один удар кулаком правої руки в область правої половини його обличчя в той час коли він стояв по відношенню до нього в півоберта правою стороною. Від даного удару він впав на землю обличчям на землю. Після падіння він відразу, ставши на коліна та руки, намагався підвестись з землі. Це він намагався зробити для того, щоб ОСОБА_1 не мав змоги нанести ще удари. В цей час ОСОБА_1 наніс йому один удар носовою частиною правої ноги в область лівої частини щелепи. Від вказаного удару він знову впав спиною на землю обличчям догори. Після чого ОСОБА_1 відразу підбіг до нього та наніс йому ще один удар правою ногою, а саме носовою частиною, в область правої частини щелепи. В той час, коли ОСОБА_1 наносив йому удари ногами в область щелепи, то він відчув різкий біль в області щелепи. Також коли ОСОБА_1 наносив йому удари, то він словесно намагався його зупинити, а саме він казав йому про те, щоб він його не бив однак ОСОБА_1 не звертав уваги на його слова. Під час нанесення ударів він свідомість не втрачав, оскільки після того як ОСОБА_1 наніс йому вказані удари, він піднявся та пішов додому.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого, ОСОБА_1 І.0. розповів про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2. Крім того ОСОБА_1 І.0. показав механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого ОСОБА_2 розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1. Крім того ОСОБА_2 показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень.

Висновком судово-медичної експертизи, згідно якого, потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна правої воловини обличчя, які є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я; травми нижньої щелепи у вигляді синця в ділянці кута рота справа, перелому нижньої щелепи в ділянці 2,3 зубів справа та кута зліва й синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров'я.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку.

 Протиправні дії ОСОБА_1, в ході яких він 28.03.2011 року, близько 23 години, умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_2, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття та відшкодування шкоди потерпілому.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, терміном на два роки.

Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, не виїжджати на постійне місце проживання за кордон без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції.         

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписка про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

          Головуючий суддя                                                                                 В. Є. Аксьонов