ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В с т а н о в и В :

Касаційна скарга СПД -ОСОБА_1 підлягає поверненню в порядку ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Відповідно до пп. “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

До касаційної скарги СПД -ОСОБА_1 у якості доказу сплати державного мита за її подання додано копію платіжного доручення № 187 від 30.11.2007, що виключає можливість прийняття такого доказу сплати державного мита як належного, з огляду на те, що платіжне доручення має бути додано до касаційної скарги в оригіналі.

Крім того, на копії вищезазначеного платіжного доручення № 187 від 30.11.2007, яку додано до касаційної скарги СПД -ОСОБА_1, відсутній напис (помітка) кредитної установи про зарахування суми державного мита в дохід державного бюджету, наявність якого є обов'язковим.

Оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга СПД -ОСОБА_1 підлягає поверненню по п. 4 ч. 1 ст.111³ Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої статті 111³ ГПК України, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу СПД -ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2007 у справі № 16/276пд повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                      С. Самусенко

Судді                                                                                           Б. Грек

          Н. Дунаєвська