Справа № 2-288/11

                                                            2011 рік

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

05 квітня 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого –одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

          при секретарі –Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

          ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, а саме просить суд, передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорах застави № 152МВDZ/1 та № 152МВDZ/2 від 07.03.2008 р.. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 152 МВD від 07.03.2008 року в сумі 7807,78 долларыв США: звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорах застави № 152МВDZ/1 та № 152МВDZ/2 від 07.03.2008 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 601,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 250,00 грн..

Представник позивача –ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але надала заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, але надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що з позовними вимогами згодна, та згодна на заочний розгляд справи.

          Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, причина неявки суду не відома.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що згідно укладеного договору № 152 МВD від 07.03.2008 року відповідач ОСОБА_1 07.03.2008 року отримала кредит у розмірі 20000,00 долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.03.2009 року.

В порушення діючого законодавства та умов договору відповідач ОСОБА_1  зобов’язання за вищевказаним договором належним чином не виконала.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1  станом на 06.05.2009 року має заборгованість - 7807,78 долларів США, яка складається з наступного: 6621,78 долларів США - заборгованість за кредитом; 726,66 долларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 459,34 долларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору –відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.03.2007 року були укладені договори застави між ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_1 за № 152МВDZ/1 та № 152МВDZ/2. Згідно зазначених договорів відповідач ОСОБА_1  надала в заставу належне їй майно.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач ОСОБА_1  зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передала.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Частиною 1 ст. 583 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПриватБанком заявлено позов саме з вищевикладених підстав, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПриватБанку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застава шляхом укладення договору купівлі-продажу з Іншою особою-покупцем.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення –задовольнити.

          Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорах застави № 152МВDZ/1 та № 152МВDZ/2 від 07.03.2008 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 152 МВD від 07.03.2008 року в сумі 7807,78 долларів США: звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорах застави № 152МВDZ/1 та № 152МВDZ/2 від 07.03.2008 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 601,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 250,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                                                              О.О. Толкаченко