ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА  

іменем України

"07" липня 2011 р.                                                    Справа № 2а-107/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Поліщука М.Г.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "31" січня 2011 р. у справі № 2а-107/11 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 03.12.2010 р. звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області та до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької РДА Рівненської області про визнання дій відповідачів по неналежному здійсненню перерахунків та виплат раніше призначених основної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,  а також щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними. Просила зобов'язати відповідача - УПФ України в Володимирецькому районі провести перерахунок та виплату щомісячної основної та додаткової пенсії, у розмірах, передбачених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Далі  - Закон) з дати встановлення їй інвалідності (згідно довідки МСЕК). А також зобов'язати відповідача - УПСЗН Володимирецької РДА провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 цього ж Закону.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.01. 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області по відмові в перерахунку основної і додаткової пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст. 50, 54  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплачувати  ОСОБА_2 щомісячну основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком  та 75 % мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених чинним законодавством, починаючи з 03.06.2010р., з урахуванням фактично виплачених сум та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач - УПФ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову до УПФ як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні цих позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції  щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог ніким із учасників процесу не оскаржена, в зв"язку з чим у колегії суддів відсутні правові підстави для перевірки її  законності та обґрунтованості  в цій частині.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з»явилися. Про причину своєї неявки не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов»язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Тому, згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом 2 групи і віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію за інвалідністю на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.

Відповідно до частини 4 статті 54 вищезазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 2-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого  постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", а тому суд обґрунтовано визнав дії відповідача протиправними в частині відмови позивачу перерахувати пенсію відповідно до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року                    № 523. Вказана  Постанова є чинною та її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 вищезазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України установлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено частково вимоги позивача.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позову, однак він в своїй постанові неправильно зазначив дату, з якої належить проводити такі нарахування.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд задовольнив позовні вимоги позивача, починаючи з 03.06.2010 р. Однак, з матеріалів справи видно те, що позивач просила задовольнити її позовні вимоги до УПФ  з дати встановлення  їй інвалідності, а згідно копії довідки МСЕК та посвідчення (а.с. 5, 8) інвалідність 2-ї групи встановлена ОСОБА_2 з 13.09.2010 р. А тому суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача вчинити на користь позивача дії по перерахунку основної та додаткової пенсії з 03.06.2010 р. при відсутності в ОСОБА_2 статусу інваліда 2-ї групи, а відповідно і права на отримання зазначених виплат.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.01.2011 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 03.06.2010 р. по 12.09.2010 р. включно - скасувати.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період, починаючи з 13.09.2010 р. - залишити без змін.     

 Постанова  набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              М.Г. Поліщук

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1,34300

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області  вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300