Справа № 2-3145/11

                                                            2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

02 червня 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого одноособово –судді Толкаченко О.О.,

            при секретарі –Ткаченко О.М.,

          за участю:

представника Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури –ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації,   

ВСТАНОВИВ:

          Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації.

В судовому засіданні старший помічник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Дичко О.В. підтримав позовні вимоги заступника прокурора, просив їх задовольнити та пояснив, що Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою в ході проведення перевірки за скаргою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 на предмет додержання вимог чинного законодавства сторонами при укладенні договору купівлі-продажу встановлено порушення закону, що полягають в навмисному заниженні ціни договору з метою зменшення суми сплати державного мита.

Так, 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого останньою було придбано двокімнатну квартиру під номером 33, розташовану в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, по вулиці Миру, в будинку під номером 4, що складається в цілому з: 1 –кухня, 2 –коридор, 4, 7 –житлові кімнати, житловою площею 27, 3 кв.м., 5 -  ванна, 6 –туалет, 8 –лоджія, 9 –підвал, 10 –веранда, загальною площею 64,1 кв.м.  

Вказана квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.09.2003 року, за реєстром №5524, зареєстрованого в Білгород-Дністровському МБТІ 17.11.2003 року, номер запису 4908 в книзі 47.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17.10.2006 року продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 18 135 гривень. З вказаної суми Андрушко було відповідно сплачено держмито та пенсійний збір в розмірі 362, 70 гривні.

Проте, як встановлено перевіркою прокуратури вказана квартира була продана за 25 тис. дол. США, що в гривневому еквіваленті складає  суму в розмірі 126 250 гривень.        

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 державне мито справляється за вчинення нотаріальних дій при посвідченні договорів відчуження житлових  будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина у розмірі 1 відсотка від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Крім того, згідно п.9 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року  платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування є - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно. Згідно ст.4 вказаного закону платники збору, визначені п.9 ст.1 сплачують збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від об’єкта оподаткування, визначених п.8 ст.2 цього Закону ( тобто вартості нерухомого майна).

Таким чином, враховуючи дійсну вартість квартири, при укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_2 повинна була сплатити відповідно:

на рахунок державного казначейства України –суму державного мита в розмірі 1262 гривні 50 копійок;

на рахунок пенсійного фонду України збір в розмірі 1262 гривні 50 копійок, що в цілому складає 2525 гривні.

Не надходження до державного бюджету України зазначених коштів тягне заподіяння істотної шкоди економічним інтересам держави оскільки не дає можливості здійснювати належним чином функції держави щодо фінансування соціально-економічних програм, гарантованих Конституцією України. Вказаним і обумовлюється необхідність представництва прокурором інтересів держави.

У зв’язку з викладеним заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області просить суд визнати недійсним зазначений правочин та скасувати його реєстрацію.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні погодилась з позовними вимогами заступника прокурора та пояснила, що дійсно при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_3 умисно було занижено вартість квартири, з метою зменшити оплату обов’язкових зборів та платежів, які сплачуються при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Фактично квартиру було придбано за 25 тисяч доларів США.

Відповідач ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. З позовом погодилася.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири (а.с.9), згідно якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 18 135 гривень.

В ході прокурорської перевірки скарги ОСОБА_4 на дії ОСОБА_2 біло встановлено, що фактично вартість квартири, що сплатила ОСОБА_2 ОСОБА_3 за придбану квартиру склала 25 тисяч доларів США, що не заперечується сторонами по справі.

В результаті навмисного заниження вартості квартири, при оформленні договору купівлі-продажу до державного бюджету України не надійшли обов’язкові платежі на загальну суму 2525 гривні.

Відповідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України –зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам  держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Керуючись ст.ст. 203, 215, ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації –задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири під номером 33, розташовану в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, по вулиці Миру, в будинку під номером 4, що складається в цілому з:  1-кухня, 2-коридор, 4,7 –житлові кімнати, житловою площею 27, 3 кв.м., 5- ванна, 6-туалет, 8-лоджія, 9-підвал, 10-веранда, загальною площею 64,1 кв.м., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 жовтня 2006 року.

Скасувати реєстрацію договору купівлі-продажу квартири під номером 33 в будинку № 4 по вулиці Миру в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, укладений 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                                      О.О. Толкаченко