ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА  

іменем України

"01" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-316/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Поліщука М.Г.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської обасті від "14" лютого 2011 р. у справі № 2-а-316/11 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 21.01.2011 р. звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в Володимирецькому районі Рівненської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі по відмові в перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75 процентів мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, починаючи з 20.07.2010 р. з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати на його користь основної пенсії в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Володимирецькому районі та отримує пенсію, обчислену за нормами  ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А також вказує, що позивач із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.4 ст. 45 Закону України №1058- ІV до УПФУ в Володимирецькому районі не звертався, а отже не має права на перерахунок та отримання вказаних коштів.

На думку колегії суддів такі  доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором згідно її заяви.

Як вбачається з відповіді УПФУ в Володимирецькому районі (а.с.15) позивач отримує пенсію по інвалідності та основну пенсію за нормами  ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що позивач звертався до управління Пенсійного фонду із заявою про зміну виду пенсійного забезпечення. А тому колегія суддів приходить до висновку, що позивач не має права на перерахунок та отримання пенсії відповідно до розмірів, встановлених ст. 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки реалізував своє право на певний вид пенсійного забезпечення і отримує пенсію відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

А тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов"язання відповідача провести перерахунок позивачу  та виплату коштів, передбачених ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає скасуванню з одночасною відмовою у задоволенні цих його вимог.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом 2 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 2-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого  постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", а тому суд обґрунтовано визнав дії відповідача протиправними в частині відмови позивачу перерахувати додаткову пенсію відповідно до вимог ст.50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року                     № 523. Вказана  Постанова є чинною та її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень ст. 50 вищезазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України установлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено частково вимоги позивача.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку  додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої наведеною вище статтею, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.

Крім цього, суд першої інстанції в своїй постанові неправильно зазначив дату, з якої належить проводити такі нарахування.

Так, згідно постанови суд першої інстанції зобов”язав відповідача провести перерахунок та виплату зазначених коштів позивачу починаючи з 20.07.2010 р.

Однак, із позову видно те, що позивач з ним звернувся  до суду 21.01.2011 року, в зв”язку з чим, виходячи із вимог ч.2 ст.99 КАС України, він має право на перерахунок додаткової пенсії не з 20.07.2010 р., а з 21.07.2010р.

А його позовні вимоги за 20.07.2010 р. слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч.2 ст.99 та ч.1 ст.100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Тому постанова суду  підлягає скасуванню з одночасною зміною дати з якої підлягають задоволенню позовні вимоги позивача, а також з одночасною відмовою в задоволенні частини його позовних вимог.

Керуючись ст.ст.197, 198,  202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 14.02.2011 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області по відмові в перерахунку  основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату йому основної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 20.07.2010 р. - скасувати та в  задоволенні цих його позовних вимог відмовити.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 14.02.2011 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 20.07.2010 р. - скасувати, та ці його позовні вимоги за 20.07. 2010 р. -  залишити без розгляду.

Постанову цього ж суду про задоволення позовних вимог  ОСОБА_2 щодо визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області по відмові в перерахунку  додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 21.07.2010 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              М.Г. Поліщук

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2 АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області  вул.Соборна,28,Володимирець,Рівненська область,34300