Справа № 2-а-970/11

Постанова

Іменем України

  29 квітня 2011 р.                                                                                       м.Житомир

29 квітня 2011 року суддя Корольовського районного суду м.Житомира Галасюк Р.А., розглянувши в приміщенні Корольовського районного суду м.Житомира в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Корольовському районі м.Житомира про визнання дій суб»єкта владних повноважень незаконними та зобов»язання нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 15.09.2010 по 15.03.2011 рік  та виплачувати її  в подальшому, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира, в якій просить визнати бездіяльність та відмову ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира щодо нарахування та виплати йому несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % надбавки до пенсії з 01.01.2009р. по теперішній час незаконними та зобов’язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 15.09.2010р. по 15.03.2011р. включно, а також нараховувати і виплачувати 30 % надбавку у повному розмірі в подальшому.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Від відповідача заперечень на позов не надійшло.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що позивачеві, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії має розраховуватися з розміру мінімальної пенсії, який відповідає розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.

Оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.   

Пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.”, яким зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Законом України “Про Державний бюджет на 2008р.” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007р. № 107-V1 у Законі України “Про соціальний захист дітей війни” текст статті 6 викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмету та змісту цього Закону) від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу 111 “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.  

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом ст. 152 Конституції України врегульоване процедурне питання, у відповідності до якого, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007р., відповідно до якого положення п. 12 ст. 71 “Про державний бюджет України на 2007р.” були визнані такими, що не відповідають Конституції України, та від 22.05.2008р., відповідно до якого, визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином, нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаних рішень Конституційним Судом України, тобто за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 28.04.2011р.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при вирішенні даного позову слід застосувати норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

На заяву позивача від 15.03.2011р. щодо нарахування і виплати несплаченої йому державної соціальної допомоги, як дитині війни 30 %  надбавки до пенсії, відповідач повідомив його, що він отримує надбавку згідно чинного законодавства.   

Враховуючи, що позивач, як дитина війни, має право відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тому слід визнати відмову відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 15.09.2010р., незаконними та зобов’язати здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 15.09.2010р. по 15.03.2011р. включно, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги в частині нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в подальшому не ґрунтуються на Законі, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94 ч. 1, 99-103, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Корольовському районі м.Житомира про визнання дій суб»єкта владних повноважень незаконними та зобов»язання нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 15.09.2010 по 15.03.2011 рік  та виплачувати її  в подальшому - задовольнити частково.               

Визнати бездіяльність та відмову ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % надбавки до пенсії з 15.09.2010р. по 15.03.2011 р. незаконними

Зобов’язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити недоплачену ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 15.09.2010р. по 15.03.2011р. включно з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.   

Постанову суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в наступному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з   дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Головуючий суддя                                                                                 Р. А. Галасюк