Cправа №2-а-786/11/0603

Постанова

іменем України

12 травня 2011 року    Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Бердичів Житомирська область ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, де зазначив, що постановою від 23 лютого 2011 року серії АМ1 №052250 на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач просив скасувати вищезазначену постанову, як незаконну. Свої вимоги обґрунтовував тим, що пішохід вже покидав пішохідний перехід.

У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, зазначених у позові. Пояснив, що у його автомобілі було троє пасажирів, які є очевидцями, але у некоректній формі інспектор відмовив вписати  їх у протокол.

Відповідач вимог не визнав у повному обсязі. У обґрунтування заперечень пояснив, що на нерегульованому пішохідному переході була жінка, яка переходила дорогу у напрямку від перукарні до  швейної фабрики. Він спілкувався із водієм коректно з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків,  дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення від  23 лютого 2011 року серії АМ1 №052250, винесеної інспектором ВДАІ м. Бердичів прапорщиком міліції ОСОБА_2, ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що останній 23 лютого 2011 року о 16 год. в місті Бердичеві на вулиці Соборна, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не надав  переваги в русі пішоходам, які перетинали  проїздну  частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив вимоги п.18.1 ПДР.

Згідно п.18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно із ч.1 ст. 69 КАС України доказами  в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги. Ці данні встановлюються, у тому числі, на підставі пояснень сторін, показань свідків.

Так, свідок ОСОБА_3П.(пасажир у автомобілі позивача), що сиділа поряд із водієм  показала, що  на пішохідному переході  пішоходів не було. Проте, свідки ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 (пасажири у автомобілі позивача), що сиділи позаду водія показали, що все такі жінка завершувала перетинати дорогу на пішохідному переході у напрямку  від швейної фабрики до перукарні. Виходячи із свідчень даних осіб у позивача не було  потреби зупинятися, щоб дати дорогу цьому пішоходу, який хоча і перебував на нерегульованому пішохідному переході, але водій, який рухався у напрямку  до вокзалу, для пішохода, який завершував перехід проїзної частини дороги, не строював перешкоди чи небезпеки.

Однак, свідок ОСОБА_6С.(працівник ДАІ), який одночасно ніс службу поряд із відповідачем показав, що на нерегульованому  пішохідному переході перебувало ще двоє пішоходів, які перетинали дорогу у напрямку від швейної фабрики до перукарні і саме їм позивач не надав переваги у русі, тобто не зупинився, щоб дати   дорогу та створив перешкоду чи   небезпеку.

Що ж стосується обов’язкового доказування, то в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2009 року №77, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.

У матеріалах справи відсутні письмові пояснення двох свідків, які  перебували на нерегульованому пішохідному переході і переходили проїздну частину дороги у напрямку від швейної фабрики до перукарні та яким позивач не надав переваги у русі. Дані особи також не вписані до протоколу  про адміністративне правопорушення у графу „свідки”.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому позов підлягає задоволенню.

 Керуючись ст. ст. 11, 86, 112, 158 –163 КАС України, ст. ст. 288, 289, 293 КУпАП,  суд, -

п о с т а н о в и в :

визнати протиправними дії та скасувати постанову від 23 лютого 2011 року серії АМ1 №052250, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Бердичів ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: