Справа № 2-а/0606/239/2011 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 червня 2011 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі
головуючого-судді Сульженка Л.П.
при секретарі Малецькій М.О.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі про стягнення неоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
В С Т А Н О В И В :
29 квітня 2011 року позивач звернувся до суду із даним позовом в обґрунтування якого зазначає, що він народився 21 грудня 1941 року, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Йому повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але нарахування та виплата вказаної допомоги йому проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, тобто не в повному обсязі.
Позивач просить суд постановити рішення, яким зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Володарсько –Волинському районі нарахувати та виплатити на його користь неоплачену йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2011 роки.
Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду даної справи в судове засідання не прибули надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач вказує, що заявлений позов він підтримує, відповідач, що позов не визнає і надіслав до суду заперечення на заявлений позов.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.
Позивач не просить суд поновити пропущений строк звернення до суду поза межами шестимісячного строку і на причини його пропущення, в позовній заяві, не посилається.
Суд приходить до висновку, що підлягає задоволенню позов за період з 29 жовтня 2010 року по 2 червня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку позовної давності, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до категорії дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народився 21 грудня 1941 року, відноситься до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі, що підтверджується її пенсійним посвідченням.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу надбавка до пенсії, як особі зі статусом «дитини війни», нараховувалась та виплачувалась не у повному обсязі, тобто не на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі постанови Кабінету Міністрів України»«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05. 2008 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зміст закону України, яким встановлюється надбавка до пенсії дітям війни, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком особам, які мають статус «дитина війни».
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05. 2008 року.
Таким чином позивач мав право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, але до суду із позовом не звертався, а звернувся лише 29 квітня 2011 року.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивача за період з 29 жовтня 2010 року по 2 червня 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не підлягає задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 2007 року по 28 жовтня 2010 року, так як вказаний проміжок часу знаходиться поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так як відповідач звільнений від сплати судового збору то витрати позивача належить стягнути на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,ст.ст. 158, 159, 160 ч.3, 161-163, 167, 254 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Володарсько – Волинському районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 неоплачену йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 29 жовтня 2010 року по 2 червня 2011 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок з Державного бюджету України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Володарсько- Волинський районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії
постанови.
Головуючий /підпис/
Копія вірна.
Суддя: Сульженко Л.П.