20.06.2011

                                                                                                                             Справа №1-171/11

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

20  червня 2011 року                                                                 Знам'янський міськрайонний суд

                                                                                                    Кіровоградської області

в складі : головуючого  судді                                                      Попової Н.І.  

                при секретарі                                                               Чукановій О.А.

                з участю прокурора                                                    Майданюка С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина України, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, співмешкає, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не маючого судимості, -

                                                            за ч.1  ст. 186  КК України,-

                                                                В С Т А Н О В И В :

          Підсудний ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за наступних обставин.

          15 жовтня 2010 року, близько 12 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився разом із ОСОБА_2 і іншими знайомими в гостях у ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 де вони спільно вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв між підсудним і ОСОБА_2 виникла сварка, причиною якої став той факт, що закінчилася горілка і ОСОБА_1 хотів, щоб ОСОБА_2 придбав ще горілки за власні кошти, на що останній категорично відмовився у зв’язку з відсутністю грошей. В цей час ОСОБА_1 зайшов до іншої жилої кімнати вказаного будинку, де побачив мобільний телефон, який належав ОСОБА_4 і знаходився на зарядці. У ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

          Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення особистого майна ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, із корисливих спонукань, з метою власної наживи, взяв мобільний телефон ОСОБА_2 та вийшовши із будинку на подвір’я, демонстративно показав його останньому, пояснивши, що якщо він не придбає горілку, ОСОБА_1 не віддасть йому телефон. На відмову ОСОБА_2 придбати горілку, ОСОБА_1 поклав мобільний телефон до своєї кишені та покинув домоволодіння ОСОБА_3, таким чином відкрито викрав майно ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Нокія 73-1»вартістю 1417 грн. 38 коп., сім-картку оператора «Діджус»вартістю 25 грн., карту пам’яті на 2 гігабайти вартістю 80 грн., гроші в сумі 45 грн., які знаходились на рахунку мобільного телефону. Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 1567 грн. 38 коп.

          Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому діянні визнав повністю і пояснив суду, що він дійсно 15 жовтня 2010 року знаходився в гостях у ОСОБА_3, де розпивав з ним і ОСОБА_2 спиртні напої. А потім, коли закінчилася водка, він сказав щоб ОСОБА_2 придбав ще горілки за свої кошти, але той відмовився. Тоді він в другій кімнаті побачив мобільний телефон ОСОБА_2 і поклав собі в кишеню, при цьому сказавши ОСОБА_4, що поверне його йому, коли той придбає спиртне. Після чого він вийшов із двору ОСОБА_3 і поїхав до м. Знам’янки, а потім до м. Кіровограда, де на «Критому ринку»продав мобільний телефон, а виручені гроші витратив на свої потреби. Завдану шкоду потерпілому він відшкодував.

          Суд, на підставі ч.3 ст. 299 КПК України, з урахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і дійшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 винен в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України за ознаками відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

          Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин із корисливих спонукань.

          Суд враховує особу підсудного, який раніше скоював злочини, позитивно характеризується, не займається суспільно корисною працею.

Пом’якшуючими вину підсудного обставинами суд вважає те, що він щиросердечно розкаюється в скоєному ним,  що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, відшкодував завдану потерпілому шкоду.

          Обтяжуючою вину підсудного обставиною суд вважає те, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

          З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом’якшуючих і обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України.

          Керуючись ст. 323- 324 КПК України суд, -

                                                         З  А  С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_1 визнати  винним  в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України  і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від призначеного йому покарання звільнити, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов’язки:

1)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

          2)не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-                              виконавчої інспекції;

          Вирок  може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя  Знам’янського міськрайсуду                                                                              ОСОБА_5