Справа № 2-265/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р. Армянський міський суд АР Крим в складі:

головуючої –судді Ісроілової В.У.,

при секретарі –Недуга Н.В., Клюєвої В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, третя особа –Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську АР Крим, орган опіки та піклування Армянської міської ради АР Крим,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, третя особа –Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську АР Крим, орган опіки та піклування Армянської міської ОСОБА_5,  мотивуючи тим, що з ОСОБА_5 вона (заявник) була у близьких стосунках, з 1999 р. зустрічалася з ним. 22.12.2001 р. народилася дитина ОСОБА_6 Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зроблено по прізвищу матері, ім'я та по батькові зроблено за її вказівкою. Встановлення факту батьківства заявнику необхідно для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 Після народження дитини ОСОБА_5 не проживав разом з нею та дитиною, проте вони продовжували підтримувати дружні стосунки, займалися вихованням дитини, ОСОБА_5 з часу народження дитини до часу смерті приходив до них, займався вихованням дитини, іноді допомагав, проте не бажав встановлювати своє батьківство тому, що дитина не проживала разом з ним. Вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини. На підставі викладеного просить встановити факт  того, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Позивачка, її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_4, представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3  у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити, пояснили, що ОСОБА_5 не є батьком дитини, ніколи а ні з позивачкою, а ні з дитиною разом не мешкав, мав сім'ю, був одружений з ОСОБА_4, від шлюбу мають дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.  Відповідач ОСОБА_2 також пояснив, що на прохання позивачки він з дружиною іноді забирали дитину з дитячого садку, дійсно, на її запрошення приходили на день народження її дитини, проте такі обставини не є свідченням того, що динина, народжена позивачкою є їх внучкою або дочкою ОСОБА_5 Також заперчували проти призначення судово-генетичної експертизи, пояснили, що це питання необхідне було вирішувати за час життя ОСОБА_5, а свою кров вони не нададуть для проведення експертизи, тому що це їх конституційне право і зобов'язати їх ніхто не може.

          Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні просила вирішити справу виходячи з інтересів неповнолітніх дітей.

          Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надані заяви про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

          Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-АП № 162235 від 02.12.2009 р. Король р.А.  помер 28.09.2010 р., про що в Книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис за № 231.

          Згідно зі свідоцтвом про народження серії 1-БК № 161903 від 29.12.2001 р., виданим відділом РАЦС Печерського РУЮ у м. Києві, 22.12.2001 р. народилася ОСОБА_6, матір'ю є ОСОБА_8, батьком –ОСОБА_9.

          Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 25.01.2011 р. укладено шлюб між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 27.06.2008 р., актовий запис № 445, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10.

          За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 ч.1 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004 р., до сімейних відносин, які вже існували до 01.01.2004 р. норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 2 розділу VII "Прикінцеві положення" СК норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 01.01.2004 р., за винятком норм розділу V "ОСОБА_11 громадянського стану" КпШС України, які зберігають чинність у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суд, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, виходить з дати народження дитини (яка народилася до 01.01.2004 р.) і вважає за необхідне застосовувати відповідні норми КпШС .  

За вимогами ст. 53 КпШС суд може встановити батьківство лише у разі доведеності однієї із чотирьох обставин: спільного проживання і ведення спільного господарства матір'ю і особою, яка припускається батьком дитини, участі його у вихованні дитини, участі його в утриманні дитини, письмового, усного або в інший спосіб визнання тим, хто припускається батьком, свого батьківства.

ОСОБА_6 народилася 22.12.2001 р., про що позивачка знає з 2001 р., ОСОБА_5 помер у вересні 2010 р., проте протягом 9 років позивачка не приймала жодної спроби встановити факт батьківства за життя ОСОБА_5, навіть якщо він як вона зазначає в позові «не бажав встановлювати своє батьківство», також не надала доказів про існування будь-яких перешкод для встановлення такого факту.

Суд не може прийняти до уваги поздоровчу листівку, як письмовий доказ, який підтверджує визнання ОСОБА_5 свого батьківства, тому що вона адресована «Інночці», а не дитині- Анжелікі. Також суд не може прийняти до уваги поздоровчу листівку «З днем народження»адресовану ОСОБА_6, в якій є підпис «дід ОСОБА_2 і бабка ОСОБА_12», тому, що як пояснив у судовому засіданны ОСОБА_2 вони завжди так підписуються коли вітають дітей.

Окрім цього, усі допитані у судовому засіданні свідки як з боку позивачки, так і з боку відповідачів ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18Л,. ОСОБА_19, ОСОБА_20 пояснили, що ніколи не бачили між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 факт спільного проживання й ведення спільного господарства як до народження дитини так і після цього, спільне виховання або утримання дитини. Також пояснили, що ОСОБА_5 і ОСОБА_1 дійсно зустричались, на дворіччя дитини ОСОБА_5 разом зі своїми батьками приходив до позивачки до дому з подарунками.

Проте суд вважає, що лише самі факти зустрічі ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не можуть бути підставою для задоволення позову.

За таких підстав суд вважає, що позивачкою судові не надано доказів того, що вона спільно проживала з ОСОБА_5 і вони вели спільне господарство, спільно виховували або утримували дитину. Як зазначає позивачка вона вже протягом 10 років проживає в м. Києві, дитина ходить в школу в м. Києві, вона працює протягом останніх років в м. Києві.  Таким чином, доказів, що достовірно підтверджують визнання ОСОБА_5 батьківства позивачкою судові не надано.

На підставі ст. 53 КпШС УКраїни, керуючись ст. ст. 10, 60, 72, 81,88, 213-215 ЦПКУкраїни, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, третя особа –Управління Пенсійного фонду України в м. Армянську АР Крим, орган опіки та піклування Армянської міської ОСОБА_5, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до  Апеляційного суду АР Крим через Армянський міський суд АР Крим.

Суддя: