ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2006 р. Справа № 03/121-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана», с. Підберізці Пустомитівського району Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК», м. Нововолинськ
про стягнення 23 000 грн. боргу, 215,51 грн. процентів за користування грошовими коштами та пені у розмірі 1 293 грн. 04 коп.
Суддя Сініцина Л.М.
Представники
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана»просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК»борг за поставлений товар в сумі 23 000 грн.; 215,51 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами; 1 293,04 грн. - пені.
Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не представив, позовні вимоги не заперечив, в судове засідання представник не з'явився.
Враховуючи те, що відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, —
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світлана»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №787246 від 17.06.1998р. (а.с.17) та довідкою ЄДРПОУ (а.с.18).
04.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світлана» (надалі “Продавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НТК” (надалі “Покупець”) було укладено договір №б/н купівлі-продажу товару –цементу, відповідно до специфікацій (а.с. 7-9).
Підпунктом 5.1 пункту 5 вказаного договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар встановлюється сторонами шляхом здійснення повної попередньої оплати «Покупцем»вартості замовленої до відвантаження партії товару на підставі рахунку вистановленого «Продавцем»до оплати.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
“Продавець” –ТзОВ “Світлана”, відповідно до умов договору поставило відповідачу товар (цемент) на суму 44 800 грн., що підтверджується накладною від 10.05.2006р № 10/05-06 (а.с.10). Однак “Покупець” –ТзОВ НВ Торгова компанія свої зобов’язання не виконав, одержаний товар оплатив частково, а саме на суму 21 800 грн., що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями №57 від 29.05.2006р., № 63 від 13.06.2006р., № 584 від 27.06.2006р., № 597 від 11.07.2006р., № 622 від 07.08.2006р. (а.с.27-31).
На день розгляду справи в суді борг позивачу не оплачений, позовні вимоги, сума позову відповідачем не заперечена. Отже позовні вимоги про стягнення з ТзОВ “НТК” основного боргу в сумі 23 000 грн. підставні і підлягають до задоволення.
Згідно преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/96ВР від 22.11.1996р., цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки, договором купівлі-продажу № б/н. від 04.04.2006р. сторонами не передбачено сплату пені за прострочку платежу та її розміри, в позові в частині стягнення 1 293 грн. 04 коп. пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно розрахунку позивача 3 % річних складають 215 грн. 51 коп. (а.с.16). Тобто, до стягнення підлягає 23 000 грн. –основного боргу та 215 грн. 51 коп. –3% річних. Всього: 23 215 грн. 51 коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 232,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВ Торгова компанія м. Нововолинськ, вул. Сокальська,5 код. ЄДРПОУ 32055270, р/р 26001054300038 в НВ КБ «Приватбанк», МФО 303440 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлана” с. Підберізці Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 13824955, п/р 26001301411547 в Львів.Центр.від-ня ПІБ, МФО 325633 заборгованість в сумі 23 215грн.51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 232,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
3.В решті суми позову відмовити.
Суддя Л. М. Сініцина