ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 червня 2011 року 12:36 № 2а-19422/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5/10-021 від 10.01.2011 р.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач) про скасуваннґ податкових повідомлень –рішень від 08.07.2010 р. № 0001341740/0 та від 07.12.2010 р. № 0001341740/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2010 р. відкрито провадження в адміністративній праві та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав обґрунтовуючи їх тим, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем в порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищений податковий кредит в зв"язку із зарахуванням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених за придбані товари та послуги, які не використовувалися в оподатковуваних операціях за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. на загальну суму 9476,00 грн., в тому числі по періодах: за ІІ квартал 2007 р. на 315,00 грн., за ІV квартал 2007 р. на 650,00 грн., за ІІ квартал 2008 р. на 731,00 грн., за ІV квартал 2008 р. на 337,00 грн., за І квартал 2009 р. на 2437,00 грн., за ІІ квартал 2009 р. на 461,00 грн., за ІІІ квартал 2009 р. на 1047,00 грн., за ІV квартал 2009 р. на 337,00 грн. та за І квартал 2010 р. на 2284,00 грн.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 29.06.2010р. № 368/17-40/НОМЕР_2.
В зазначеному акті, зокрема, встановлені порушення:
- пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. на загальну суму 9476,00 грн., в тому числі по періодах: за ІІ квартал 2007 р. на 315,00 грн., за ІV квартал 2007 р. на 650,00 грн., за ІІ квартал 2008 р. на 731,00 грн., за ІV квартал 2008 р. на 337,00 грн., за І квартал 2009 р. на 2437,00 грн., за ІІ квартал 2009 р. на 461,00 грн., за ІІІ квартал 2009 р. на 1047,00 грн., за ІV квартал 2009 р. на 337,00 грн. та за І квартал 2010 р. на 2284,00 грн. в зв"язку з зарауванням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених за придбані товари та послуги, які не використовувались в оподатковуваних операціях;
- пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 9476,00 грн., а саме: за ІІ квартал 2007 р. на 315,00 грн., за ІV квартал 2007 р. на 650,00 грн., за ІІ квартал 2008 р. на 731,00 грн., за ІV квартал 2008 р. на 337,00 грн., за І квартал 2009 р. на 2437,00 грн., за ІІ квартал 2009 р. на 461,00 грн., за ІІІ квартал 2009 р. на 1047,00 грн., за ІV квартал 2009 р. на 337,00 грн. та за І квартал 2010 р. на 2284,00 грн.
Висновок контролюючого органу щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 9476,00 грн. та завищення податкового кредиту позивачем за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. на загальну суму 9476,00 грн. грунтується на безпідставному включенні позивачем до валових витрат вартості придбаних друкованих форм газової плити, холодильника, фарби, спирту, пластин, очисного засобу, змивки, лупи, проволоки, оскільки позивач не має орендованих приміщень для виготовлення поліграфічної продукції, а в подальших угодах про виконання робіт по виготовленню друкованих форм, ламінації, макетуванню, висічці, укладених з ПП "Фірма "Гранмна", ПП "Голден Арт", СПД - фізичною особою ОСОБА_4, ТОВ "Софія А", ПП "Дев"ять балів", ТОВ "Видавництво "Літтон", ТОВ "УФО", ТОВ "Джей Ті Ель", ТОВ ТЕФ "Олбі" не передбачено надання позивачем для виготовлення друкованих форм газової плити, холодильника, фарби, спирту, пластин, очисного засобу, змивки, лупи, проволоки, а тому придбані товари та послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010р. № 0001341740/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем –9476,00 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями –4738,00., на загальну суму 14214,00 коп.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Однак його скарги залишені без задоволення, а відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0001341740/2, яким визначена аналогічна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно ст. 2 зазначеного Закону, завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, зокрема державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.
В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом діяльності позивача є поліграфічна діяльність (КВЕД - 22.22.0)
В судовому засіданні досліджено, надані позивачем договори, укладені ним з замовниками на виготовлення поліграфічної продукції, додатки до вказаних договорів, копії яких наявні в матеріалах справи.
Також, на підтвердження наявності приміщення, в якому позивач здійснює виконання робіт на підставі укладених ним договорів про виготовлення поліграфічної продукції, позивачем надано довідку Автогаражного кооперативу "Борщагівський-2" № 470 від 22.06.2010 р., згідно якої позивач є власником гаражного боксу № 310.
Не можна погодитися і з посиланнями представника відповідача на відсутність доказів впровадження позивачем результатів одержаних послуг у господарську діяльність з подальшим отриманням економічного ефекту, що виключає зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.
Адже, в даному разі зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю позивача має бути встановлений шляхом аналізу призначення результатів цих послуг з урахуванням їх сутності.
Судом взято до уваги, що предметом договорів, укладених між позивачем з ТОВ ТЕФ "Олбі", ТОВ "Студія БЛЮЗ", ТОВ "Джи.Ті.Ел", ТОВ "Поліграфікс" висновки щодо реалізаціх яких, зокрема, лягли в основу акту первірки є: виготовлення позивачем офсетних друкарських форм, роботи з тиражування каталога, виготовлення та поставка іншої поліграфічної продукції, згідно з додатками до договорів, що на думку суду, з урахуванням якісних характеристик цих робіт, свідчать про призначення придбаних позивачем витратних матеріалів для використання в господарській діяльності позивача та відповідають їй.
Також суд приймає до уваги, що відповідачем не заперечуються та не ставляться під сумнів факти отримання позивачем витратних матеріалів (фарби, спирту, пластин, очисного засобу, змивки, лупи, проволоки, ніжок воблерів, плівки, паперу та ін.) від контрагентів, що також підтверджується відповідними договорами та податковими накладними.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість позивач надав обґрунтовані пояснення щодо заявлених позовних вимог та докази на їх підтвердження.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 08.07.2010 р. № 0001341740/0.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 07.12.2010 р. № 0001341740/2
4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 14.06.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 20 червня 2011 р.
Суддя: Ю.Т. Шрамко