Справа №  1-36/11

                                                                                                                   28.04.2011р.

                                                             В И Р О К

                                               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року                                                                         смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

 головуючої  -      судді Присяжнюк Л.М.

  при секретарі Сулеві Н.С.,

  за участю:прокурора –ОСОБА_1,

                     підсудного- Ярошевича М.О.

                      потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України судимості немає,

        - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

                                                         ВСТАНОВИВ:

           Підсудний ОСОБА_3 7 квітня 2011 року приблизно о 21.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи з корисливих мотивів, шляхом виймання шибки з вікна проник до приміщення хати-пустки по вул. Горького, 18 у с. Хотівель Старовижівського району Волинської області, що належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав речі, зокрема: дві двокамфорні  металеві пічні плитки за ціною 196 грн. кожна, загальною вартістю 392 грн., двійні пічні металеві дверцята вартістю 190 грн., пічний металевий кутник вартістю 66 грн., пічну металеву засувку вартістю 90 грн., сорокалітрову емальовану каструлю вартістю 181 грн., металевий трьохламповий світильник вартістю 110 грн., що належать ОСОБА_2, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1029 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він 7 квітня 2011 року близько 21.00 год., перебуваючи по вул. Горького,18 в с. Хотівель Старовижівського району витягнув шибу з вікна хати-пустки та переліз через утворений у вікні отвір в це приміщення, звідки викрав дві двокамфорні металеві пічні плитки, двійні пічні металеві дверцята, пічний металевий кутник, пічну металеву засувку, сорокалітрову емальовану каструлю, металевий трьохламповий світильник. Збитки потерпілій повністю відшкодовані. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпіла в судовому засіданні підтвердила вказані підсудним обставини вчинення крадіжки та суду показала, що завдані злочином збитки їй відшкодовано в повному обсязі, жодних претензій матеріального чи морального характеру до підсудного вона не має, на суворому покаранні не наполягає, від цивільного позову відмовляється.

Суд, у відповідності до ст.299 КПК України, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву в істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права

                                                        -2-

оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, тому приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у приміщення і кваліфікує дії підсудного за 185 ч.3 КК України.

З урахуванням наведеного, а також того, що підсудний, хоч в силу ст.89 КК України вважається несудимим, посередньо характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, збитки потерпілій відшкодовані, остання будь-яких претензій до підсудного не має, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази (а.с.35), згідно ст. 81 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

                                                            З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, призначивши покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76  КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

-     не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої інспекції;

-        повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

-        періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої інспекції.

Речові докази по справі: дві двокамфорні металеві пічні плитки, двійні пічні металеві дверцята, пічний металевий кутник, пічну металеву засувку, сорокалітрову емальовану каструлю, металевий трьохламповий світильник (а.с.35), залишити за належністю законному володільцеві - ОСОБА_2.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Старовижівський районний суд.

 Суддя :                                                                                            Л.М.Присяжнюк