ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 р. | № 33/48 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. –головуючого |
Яценко О.В. (доповідач у справі) |
Панової І.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Макроремонт”, м. Кривий Ріг |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. |
у справі за заявою до | №33/48 господарського суду Дніпропетровської області Товариства з обмеженою відповідальністю “Макроремонт”, м. Кривий Ріг Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ |
про | стягнення 179242,64грн. інфляційних та 3% річних |
в судовому засіданні взяли участь представники сторін від ТОВ “Макроремонт” | Бессараб В.І –директор, протокол збору засновників від13.02.98р. та Бессараб Є.А. дов. б/н від 21.03.2006р. |
ВСТАНОВИВ:
02.03.2006р. ТОВ “Макроремонт” подало позов до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення суми інфляційних збитків та 3% річних з Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ.
Позовна заява обґрунтована тим, що 24 березня 1999 року між ТОВ “Макроремонт” і відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського" м. Дніпропетровськ був укладений договір купівлі - продажу № К\/ 142-99/804 на поставку агломерату.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків сума заборгованості ВАТ ДМЗ ім.. Петровського за відвантажену продукцію на 01.07.1999 року складає 150131,33 грн.
ДМЗ ім. Петровського визнало претензію ТОВ “Макроремонт” від 22.09.1999р. № 99-9/1 (лист № 250/2-348 від 04.11.99р.).
Ця сума кредиторської заборгованості була предметом розгляду господарським судом Дніпропетровської області у справі про банкрутство ВАТ "ДМЗ ім. Петровського" №526/15/118/01.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б26/15/118/01 затверджений реєстр кредиторів, у складі якого присутній і позивач з вимогою на суму 150131,33 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №33/48 (суддя Разіна Т.І.) позов ТОВ “Макроремонт” до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського" задоволений. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського" на користь ТОВ “Макроремонт” 149967,03грн. інфляційних збитків, 29275,61грн. трьох відсотків річних, 1792,42грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що ст. 214 ЦК УРСР (ст. 625 Цивільною кодексу України), передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. у справі №33/48 (судді Джихур О.В.; Коршун А.О.; Виноградник О.М.) апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського" задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №33/48 скасовано. В позові товариству з обмеженою відповідальністю “Макроремонт” відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що до реєстру вимог кредиторів під № 82 увійшли вимоги ТОВ "Макроремонт", в розмірі основного боргу 150 131, 33 грн. Таким чином ТОВ "Макроремонт" с конкурсним кредитором.
Згідно з нормами частини першої ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Враховуючи положення ст. ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові вимоги кредиторів, що увійшли до реєстру, не підлягають перегляду.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку. встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2003р. у справі №Б26/15/118/01.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу Украї ни касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстан ції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
19.03.2001 р. відносно ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", порушено провадження у справі № Б15/118/01 про банкрутство.
В газеті “Голос України” від 04-05.05.2001р. №78 було опубліковано оголошення.
Ухвалою від 27.11.2001р. господарський суд Дніпропетровської області за результатами попереднього засідання затвердив реєстр вимог кредиторів, у справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського".
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2005р. господарським судом Дніпропетровської області у справі №Б26/15/118/01 затверджено мирову угоду від 24.04.2005року у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, м. Дніпропетровськ. Провадження су справі припинено.
Частиною 1 статті 14 Закону № 784-Х1V у редакції, що була чинною до внесення змін Законом України від 07.03.2002 року № 3088-111, встановлювався строк для звернення кредиторів в господарський суд з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника, але законодавець не визначав цей строк як присікальний і не пов'язував з пропуском цього строку настання такого наслідку як припинення нездійсненого права або невиконаного обов'язку.
Положення частини 5 статті 31 Закону № 784-Х1V про те, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, застосовано судом касаційної інстанції без аналізу системного зв'язку зазначеної норми з іншими нормами цього Закону.
Відповідно до Закону № 784-Х1V щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства як: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація, ліквідація банкрута. Кожна із зазначених процедур здійснюється за правилами, визначеними цим Законом. Зокрема, стаття 31 вміщена у розділі 111 Закону № 784-Х1V "Ліквідаційна процедура". Суди попередніх інстанцій не врахували, що провадження у справі №Б26/15/118/01 про ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" припинено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р. у справі №Б26/15/118/01 зв'язку з затвердженням мирової угоди між боржником і кредиторами, і не навів правового обґрунтування щодо застосування положень статті 31 Закону № 784-Х1V до процедури мирової угоди.
Позивач просив стягнути з відповідача 149967,03грн. інфляційних збитків, 29275,61грн. та трьох відсотків річних за період з серпня 1999р. по січень 2006року.
В рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду не з’ясовані питання щодо моменту виникнення у позивача права на позов про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних , а також дотримання позивачем строку позовної давності.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. у справі №33/48 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №33/48 необхідно скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Макроремонт”, м. Кривий Ріг на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. у справі №33/48 задовольнити частково.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. у справі №33/48 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. у справі №33/48 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова