2-а-845/11  

Справа № 2а-845\11 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 червня  2011 року                                                                                м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого -                                                                                     судді Гуденко О.А.,

при секретарі -                                                                                      Вайсенштейн А.М.

за участю позивача                                                                                ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови інспектора ДПС ВДАІ З ОАТ м. Вознесенська УМВС В Миколаївській області від 16 березня 2011 року № ВЕ1 083598 по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, повідомлений належним чином,  надав заперечення проти позову, в яких заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності представника відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

         ОСОБА_1 управляв належним йому  транспортним засобом марки  Митсубиси Оутландер, реєстраційний номер АК 4092.

        16 березня  2011 року інспектором ДПС складена постанова ВЕ1 083598 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що  16.03.2011 року о 10.50  годин позивач , керуючи автомобілем марки Митсубиси Оутландер, реєстраційний номер АК 4092  в м. Вознесенськ на перехресті вул.. ОСОБА_2 і Кувицького, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією,  перебував на смузі, з якої робиться поворот , і не продовжив рух у напрямку, що вказує стрілка ввімкнута в додатковій смузі, чим порушив п. 16.10 Правил дорожнього руху України.

Як пояснив позивач, він рухався із дотриманням ПДР у лівій смузі, з якої поворот вліво заборонений, тільки прямо. В правій смузі він взагалі не знаходився, оскільки на ній постійно зупинялися маршрутні таксі та рухалися вантажівки. Інспектор ДАІ не  зупинив проїжджаюче авто,  не  відібрав пояснення у свідків.  За такого зазначає, що правопорушення не вчиняв, у зв’язку з чим просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 16.10 ПДД, на перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робиться поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонний сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій само смузі.

Частиною третьою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо  (неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В даному випадку до постанови дійсно прикладено протокол про адміністративне правопорушення, але такий, що  підписаний  позивачем з зауваженнями. Пояснення свідків відсутні.  Крім того, доказів, що його зупинка на заборонний сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій само смузі,   суду також не надано.

За таких обставин, коли відсутні докази самого факту правопорушення з боку позивача, суд вважає, що правові підстави для її притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

При цьому суд вважає,  що позивач не пропустив передбачений законом строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 141, 23, 24, 27, 33, 247, 258, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, що виключає провадження в адміністративній справі.

Тому постанову інспектора ДПС ВДАІ З ОАТ м. Вознесенська УМВС В Миколаївській області від 16 березня 2011 року № ВЕ1 083598 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 425,00 грн. слід скасувати, а провадження у справі закрити.

У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 11,14, 100, 159,.160-161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1   до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови –задовольнити.

Постанову інспектора ДПС ВДАІ З ОАТ м. Вознесенська УМВС В Миколаївській області від 16 березня 2011 року № ВЕ1 083598 по справі про адміністративне правопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн. – скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1    до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП –закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                    О.А. Гуденко