Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-6517/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Шелестов К.О.

                                                              Доповідач  -   Сіромашенко Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого –Сіромашенко Н.В.,

          судді –Можелянської З.М., Ремеза В.А.,

          при секретарі –Костюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 28 січня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»у рахунок погашення кредитного договору №0702/03 від 6 лютого 2007 року в сумі 476893 грн.19 коп.; стягнуто солідарно з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №0702/03 від 6 лютого 2007 року - 200 грн.

          В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування вказаного рішення з закриттям провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволенню частково.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0702/03 від 6 лютого 2007 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у суму 50000 доларів США зі сплатою 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим повернення 1 лютого 2012 року.

6 лютого 2007 року на виконання договору №0702/03 від 6 лютого 2007 року ОСОБА_3 отримав від позивача грошові кошти в сумі 50000 доларів США, передбачені за умовами кредитного договору.

Станом на 2 червня 2010 року у відповідача ОСОБА_3 перед позивачем виникла заборгованість за вказаним договором в сумі 60239,04 доларів США.

          На виконання вказаного кредитного договору між ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_2 був укладений договір поруки №0702/03/ДП, за умовами якого остання зобов'язалася солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків за кредитним договором №0702/03 від 6 лютого 2007 року в тому ж розмірі, що і відповідач, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій.

          12 січня 2009 року між ТОВ «УФА «Верус»та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки №467, за умовами якого ТОВ «УФА «Верус»зобов'язалось відповідати перед позивачем за виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним договором в сумі 200 грн.

          За таких обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

          Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком 1-ї інстанції.

Так, ч. 2 ст.1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, а тому на виниклі між сторонами правовідносини розповсюджується ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до п.п.2.3.3. п.2.3. вищевказаного кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого умовами даного договору, банк має право на дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за його користування шляхом направлення повідомлення; при цьому по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що наступили у вказану у повідомленні дату; в цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання по даному договору.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, у ПАТ КБ «ПриватБанк»виникло право вимоги дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Однак, позивачем не було надано суду належних, допустимих доказів у відповідності до ст.ст.57-59 ЦПК України щодо направлення ОСОБА_3 досудової вимоги про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення ПАТ КБ «ПриватБанк»порядку дострокового повернення кредиту, визначеного п.п.2.3.3. п.2.3. кредитного договору №0702/03 від 6 лютого 2007 року, укладеного між ним та ОСОБА_3

Окрім того, відповідно до рішення апеляційного суду Рівненської області від 2 липня 2010 року, наданого апелянтами до апеляційного суду Дніпропетровської області, з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»вже було стягнуто заборгованість за кредитним договором №0702/03 від 6 лютого 2007 року в сумі 396535 грн.12 коп. Дане рішення знаходиться на стадії виконання у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджується постановою про відкриття провадження у справі від 2 вересня 2010 року (а.с.60).

Незважаючи на те, що судом спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором був розглянутий, ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості станом на 2 червня 2010 року за цим же кредитним договором, і крім, відсотків, пені, штрафу,  в тому числі і суми вже стягнутої заборгованості безпосередньо за кредит, а тому не може бути прийнятий до уваги апеляційним судом розрахунок заборгованості(а.с.7), наданий позивачем на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до зазначеного вище рішення апеляційного суду Рівненської області було відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», пред'явленого до ОСОБА_2,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_3; при цьому рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 не виступала по спірному кредитному договору поручителем. Дане рішення має преюдиційне значення, а тому не підлягає доказуванню при розгляді даної справи у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України.

          Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

          Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції не відповідає вимогам ст.213 щодо законності та обґрунтованості, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст.ст.209, 304, 307, 309, 313- 314, 316- 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2011 року скасувати.

          В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»про стягнення заборгованості відмовити.

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: