Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-7123/11 Головуючий у 1 й інстанції - Петренко А.П.
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2010 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання удаваним правочину купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на автомобіль,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 24 грудня 2010 року було передано автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в 9-му міжрайонному відділі ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_4, на зберігання іншій особі, а саме: ОСОБА_5, без права користування автомобілем до вирішення справи по суті.
В апеляційній справі апелянт ставить питання про скасування вказаної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню.
Прийшовши до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом передачі спірного автомобіля на зберігання ОСОБА_5, суд 1-ї інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перешкоджає проведенню виконавчих дій, автомобіль знаходиться у неї в користуванні, під час його експлуатації може погіршитися його технічний стан, він може бути пошкоджений, що ускладнить виконання рішення суду.
Проте апеляційний суд не може погодитися з висновком суду 1-ї інстанції.
У відповідності до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому згідно до п.п.1,7 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз?яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що ухвалою Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 23 квітня 2010 року, яка є чинною, було накладено арешт на спірний автомобіль, апеляційний суд вважає достатнім способом забезпечення позову арешт автомобіля. У зв'язку з цим, підстав для передачі його на зберігання іншій особі з наведених ОСОБА_3 обставин не вбачається.
Таким чином, ухвала суду 1-ї інстанції, яка є об’єктом оскарження, не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2010 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: