ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"24" січня 2008 р. | Справа № 12/96-1960 |
10 год. 40 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Дудник А.І.
Розглянув справу
за позовом: Державного підприємства "Мишковицький спиртзавод", вул. Січових Стрільців, 1, с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область.
до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекція, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.03.2007р. №0000082306/0
Представників сторін:
позивача:
відповідача: Переймибіда Р.В. –головний державний податковий інспектор, довіреність №38/7/10-015 від 08.01.2008р.
Суть справи:
Державне підприємство "Мишковицький спиртзавод" с. Мишковичі, надалі позивач звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції м. Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.03.2007р. №0000082306/0
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на податкове повідомлення – рішення № 00000822306/0 від 13.03.2007р., акти перевірки №191/23-623/00375154 від 12.02.2007р., № 2207/23-623/00375154 від 06.03.2007р., податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, розрахунки з бюджетом за звітний період, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, реєстр вантажних митних декларації від 20.01.2007р., розрахунки з бюджетом за звітний період, податкову накладну №189 від30.11.2006р., податкову накладну №190 від 30.11.2006р., договір про постачання природного газу №1-т-06/м від 16 листопада 2005 року, реєстр місячних планових об’ємів споживання природного газу на 2006 р. реєстр місячних планових об’ємів споживання природного газу на 2007 р.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує.
Представник Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції у запереченні проти позову №35614/7/10-015 від 23.05.2007р. просить відмовити ДП ”Мишковицький спиртовий завод” у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.7.2 п. 7.7, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено.
12 лютого 2007 року працівниками Тернопільської ОДПІ була проведена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Мишковицький спиртзавод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад місяць 2006» №/191/23-623/00375154, надалі Акт перевірки.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки, що ДП «Мишковицький спиртзавод»порушено, зокрема:
- пп. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, а саме підприємством завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту листопад 2006 рік на 39666 грн.;
- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.6 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, а саме підприємством завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового кредиту жовтня 2006 року на 39659 грн. та завищено бюджетне відшкодування за листопад 2006 року на суму 39659 грн. Сума що підлягає бюджетному відшкодуванні (рядок 25 податкової декларації за листопад місяць 2006 року) за результатами перевірки становить –75160 грн.
06 березня 2007 року працівниками Тернопільської ОДПІ була проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Мишковицький спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень місяць 2006 року» №2207/23-623/00375154.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки, що ДП «Мишковицький спиртзавод»порушено, зокрема:
- пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5, 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.6 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” в результаті чого завищено суму податкового кредиту грудня 2006 року в розмірі 38993 грн.
- пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.6 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, а саме підприємством завищене від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за листопад 2006 року на 39666 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за грудень місяць 2006 року на суму 39666 грн.
Сума що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 26 декларації за грудень місяць 2006 року) за результатами перевірки становить –167561 грн.
13 березня 2007 року Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення №0000082306/0, яким згідно пп. „б”, „в” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на підставі Акта перевірки №2207/23-623/375154 від 06.03.07р. за встановленні порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5, 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2. ст. 7 та п. 11.6 ст. 11 Закону України „Податок на додану вартість” та ст. 8 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” Державному підприємству „Мишковицький спиртзавод” зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) податку на додану вартість за грудень 2006 року у розмірі 39666 грн.
Дане податкове повідомлення –рішення оскаржується позивачем в судовому порядку.
Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону №168 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити вимоги, які зазначені в п.п. 7.2.1 п. 7.2 цієї статті, яка є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання згідно звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Тернопільська ОДПІ в правомірність прийнятого податкового–рішення посилається на висновки виїзної позапланової перевірки, якими встановлено наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго»при реалізації газу для Державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»- підприємства промислового споживача –платника податку неправильно застосувало ставку податку на додану вартість, зокрема у виписаних податкових накладних №189 від 30.11.2006р. на суму без податку на додану вартість 196104,76 грн. (ПДВ –39220,95 грн.), №190 від 30.11.2006р. на суму без податку на додану вартість 2227,53 грн. (ПДВ –445,5 грн.), внаслідок чого безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість нараховану по податкових накладних за листопад місяць 2006 року на суму 39666,45 грн., чим порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та положення постанови КМУ «Про забезпечення споживачів природним газом»№1729.
Дані висновки податкового органу були зроблені на підставі слідуючого.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»установлено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності:
-- договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ;
-- договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість;
-- вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України звільняються від обкладення податком на додану вартість. Операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладені на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Враховуючи той факт, що природний газ власного видобутку в Україні реалізується виключно для задоволення потреб населення, газ, реалізований ТОВ «Укренерго»позивачу був ввезений на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, а тому операція з його продажу оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Однак, висновки, які зроблені податковим органом під час проведення перевірки спростовуються наступним.
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України звільняються від обкладення податком на додану вартість. Операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладені на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Як вбачається із матеріалів справи, 16 листопада 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго», постачальник, та державним підприємством «Мишковицький спиртовий завод», покупець, був укладений договір №1-т-06/м про постачання природного газу.
За умовами укладеного договору постачальник зобов’язувався передати покупцю природний газ в обумовлених цим договором порядку та в кількості, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Сторони по договору визначили періоди поставки газу та ціну природного газу, яка включала, зокрема суму податку на додану вартість.
Як підтверджується матеріалами справи, 13 листопада 2006 року та 27 листопада 2006 року згідно платіжних доручень №1890, №1963 позивачем була проведена оплата за отриманий газ. ТОВ «Укренерго»30.11.2006р. виписані податкові накладні №189 на 235325,71 грн., в тому числі ПДВ –39220,95 грн. та №190 на 2673,03 грн., в тому числі ПДВ –445,50 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем податку на додану вартість в складі ціни придбання, що відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість.
Однак, згідно з приписами статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»передбачає, що механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Згідно п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України є законом, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду, а не законом з питань оподаткування, як помилково вважає відповідач.
Крім того, пунктом 11.2 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість“ передбачено, що до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд враховує також положення п.11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", якими визначено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.
Відповідно із п.6.1 статті 6 Закону №168 об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону (згідно із п.3.1.1 статті 3 Закону спірні операції віднесені до числа тих, що являються об'єктом оподаткування), за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом (до числа тих що звільнені від оподаткування чи тих що оподатковуються за нульовою ставкою фінансово - господарські операції між державним підприємством та ТОВ "Укренерго" Законом не віднесені) оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Таким чином, доводи контролюючого органу з приводу того що позивач завищив суму податкового кредиту з податку на додану вартість за фінансово - господарськими операціями із ТОВ Укренерго", що призвело до завищення бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на суму 39666 грн. не грунтуються на положеннях законодавства з питань оподаткування.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір позивачу відшкодовується за рахунок Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення від 13.03.2007р. №0000082306/0
3. Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Мишковицький спиртзавод», вул. Січових Стрільців,1, с. Мишковичі, Тернопільського району, р/р 260073590 в ТОД АППБ „Аваль” м. Тернопіль, МФО 338501, код 0375154, - 85 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати за заявою ДП „Мишковицький спиртзавод”.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „29” січня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.С. Скрипчук