_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3161/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          15.06.2011 року,             Київський районний суд м. Одеси в складі:

   Головуючого - судді Куриленко О.М.,

   за участю  секретаря - Фірко Ю.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1,  від  імені та в інтересах якої діє її опікун ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення аліментів на утримання та одноразової грошової допомоги,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

           23.02.2011 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та просила стягнути з відповідача –своєї доньки аліменти на її  утримання та одноразову грошову допомогу.  

           Свої вимоги мотивувала тим, що в неї є дві доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. На цей час позивач мешкає разом з донькою ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.

          Позивач вказувала, що з вини відповідача вона переїхала до м. Одеси, у зв’язку з  тим, що донька ОСОБА_3 ввела позивача в оману та  переоформила на своє ім`я  квартиру, яка належала позивачу відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.1999 року. До січня 2010 року позивач мешкала в спірній квартирі сама, тоді коли відповідач насильно перевезла позивача до себе на АДРЕСА_2.  

          Вказувала, що після переїзду почались складнощі у відношеннях з відповідачкою, донька не працювала та жила на пенсію матері. У зв`язку з чим позивач була вимушена переїхати жити до своєї іншої доньки ОСОБА_2, яка на теперішній час піклується про неї, платить комунальні платежі, купує ліки та харчі.  

Відповідач ОСОБА_3 зовсім не приймає участі в утриманні  своєї матері, тому позивач,  звертаючись до суду, просить стягувати з відповідача на  своє утримання щомісячні аліменти та стягнути додаткову одноразову матеріальну допомогу у розмірі 2000 гривень.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.02.2011 року ОСОБА_1 визнана  недієздатною та такою, що потребує опіки, а ОСОБА_2 призначена опікуном над нею.

Під час розгляду справи ОСОБА_2, яка являється опікуном ОСОБА_1, уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання  матері у розмірі 300 гривень щомісячно  та матеріальну допомогу у розмірі 2000 гривень.

    Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77  ЦПК України.

    ОСОБА_2 –опікун ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з урахуванням уточненої позовної заяви.

     Відповідач  у судове засідання  не з`явилась, про слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила, 16.05.2011 року надала до суду заперечення на поданий позов, в яких вказує, що  з позовними вимогами вона не погоджується, так як  її мати подарувала 17.08.2007 року  їй квартиру № 9, що розташована м. Черкаси, вул. Тараскова, 2. При укладення угоди нотаріус встановив наміри кожної сторони до вчинення правочину, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.  Всі документи були підписані в присутності нотаріуса.  У 2010 році у матері погіршився стан здоров`я, тому відповідач стверджує, що їй необхідно було їй приділяти багато уваги, що було виражено в матеріальному забезпечення, харчуванні та придбанні одягу. Пенсію позивач отримувала самостійно та до м. Одеси переїхала самостійно, так як відповідачці було важко приділяти уваги матері, коли та мешкала окремо від неї.   Просила в позовних вимогах відмовитися повністю.

        При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як  надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

          Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

         Правовідносини по справі   встановлені та врегульовані Сімейним Кодексом України, главою 17.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, є матір`ю   відповідача ОСОБА_3.

      На теперішній час позивач визнана недієздатною, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.02.2011 року (а.с.36), яке набрало законної сили та оскаржено не було.

    Судом встановлено, що недієздатна ОСОБА_4 на теперішній час мешкає разом з  ОСОБА_2, яка являється її опікуном, що також вбачається з довідки виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрації виданої 10.02.2011 року КП «ЖКС «Чорноморський», згідно якої за адресою:

         АДРЕСА_3 мешкають ОСОБА_2 та ОСОБА_1П.( а.с.5).

     ОСОБА_2, яка діє в інтересах своєї недієздатної матері, вказує, що матір на теперішній час знаходиться на її утримані, так як її пенсія складає лише 863 гривні.

        Відповідно до посвідчення  від 01.03.2011 року,  виданого Київською РА ОМР № 546, ОСОБА_2 є опікуном ОСОБА_1П.( а.с.35).

      Відповідно до посвідчення ОСОБА_1 отримує пенсію за віком,  має пільги як ветеран війни, а також являється учасником війни ( а.с.17).

      Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 придбала квартиру  за адресою м. Черкаси, вул. Тараскова, б.2, відповідно до договору купівлі-продажу,  посвідченого приватним нотаріусом  ОСОБА_5 07.05.1999 року (а.с. 21), відповідач ввела позивача в оману, після чого остання подарувала  доньці ОСОБА_3 придбану квартиру за адресою м. Черкаси, вул. Тараскова, 2, відповідно до договору  дарування посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6  ( а.с.16).

      Однак, вказане  питання не стосується предмету даного спору і, тому, судом не розглядається.

      Розмір пенсії  позивача підтверджується довідкою, виданою ОСОБА_1, яка знаходиться на обліку в пенсійному фонді  м. Одеси (а.с.8), ОСОБА_2 допомагає їй матеріально, сплачує комунальні платежі за адресою їх сумісного мешкання, надає допомогу в лікуванні та харчуванні. Інша донька, відповідачка по справі, зовсім не приймає участі в утриманні своєї недієздатної матері, яка потребує матеріальної допомоги, ніяких додаткових витрат на утримання  матері не несе, хоча по закону та моральним  засадам повинна турбуватися про свою матір без вказівок норм законодавства  та рішень суду так як людина похилого віку потребує поваги та нормального рівня життя.     

      З матеріалів справи вбачається, що позивач є  людиною похилого віку, яка вже не може самостійно піклуватися про себе, однак відповідач  ухиляється в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу матері, тому суд повинен застосовувати  норми закону,  тоді коли насправді повинні бути застосовані  норми моралі.

     Згідно ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

      Як вбачається зі ст. 203 СК України діти, крім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою або немічністю.

      Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку  з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

       Згідно до ст. 206 СК України у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими дитина має достатній дохід суд може постановити рішення  про стягнення  з неї одноразово  або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.  

     Як вбачається з довідки КУ Міський психіатричний диспансер від 14.09.2010 року № 133, ОСОБА_1 страждає тяжким психічним розладдям, що не дозволяє їй адекватно розуміти значення своїх дій ( а.с.4).

      Відповідно до довідки виписки амбулаторної карти КУ «Міська лікарня № 20»вбачається що ОСОБА_1 має скарги на зір, в хрусталиках є потемніння ( а.с.12).

    Як вбачається з довідки висновку медико-соціальних комісій  Міністерства охорони здоров`я   України від 12.01.2004 року ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, що підтверджує те що крім забезпечення матері їй необхідно також забезпечувати себе, купувати ліки на оздоровлення ( а.с.13)

      Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № НОМЕР_1 «Міська лікарня № 1» ОСОБА_2.П.  являється гіпертоніком  3 ступені та страждає на розладдя  атеросклерозу.

       Крім того представник позивача просить стягнути додаткові витрати, пов`язанні з утриманням матері.

         Судом досліджені квитанції та розрахунки, надані в матеріали справи:

           Відповідно до рецепту від 08.02.2011 року вбачається, що ОСОБА_1  придбала   за адресою м. Одеса, пров. 1й Розумовський в м. Одесі ліки, однак сума витрат на вказані ліки не вказана.

          Відповідно до довідки розрахунку –фактури від 14.02.2011 року ОСОБА_7.П. було придбано ліки на загальну суму 678,70 гривень ( а.с.20).       

          Відповідно до довідки розрахунку –фактури від 14.02.2011 року ОСОБА_7.П. було придбано ліки на суму 2274,14 гривень (а.с. 21).

  Таким чином, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та необхідно стягнути з відповідача аліменти на утримання матері у розмірі 300 гривень щомісячно та додаткові витрати у сумі 2000 гривень.

          Керуючись ст.59,60,174,208,209,212,213,214,215,223,294,367  ЦПК України, ст.ст. 202, 203 205, 206  СК України,  суд

                                                                     ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги  ОСОБА_1, від імені якої діє її опікун ОСОБА_2,  до ОСОБА_3  про стягнення аліментів на утримання та одноразової грошової допомоги –задовольнити.  

Стягнути з  ОСОБА_3, АДРЕСА_4  на утримання матері   ОСОБА_1, в інтересах якої діє  її опікун ОСОБА_2,

АДРЕСА_5   аліменти у розмірі 300 (триста)  гривень щомісячно, починаючи з   23.02.2011 року, одноразову грошову допомогу у розмірі 2000 гривент та витрати, пов`язані з подачею позову: судовий збір у сумі 8,50 гривень та   37 гривень за ІТЗ.

                 Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :                                                      Куриленко О.  М.