Справа № 2-1054/11

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що  відповідно до укладеного договору №907  cred від 19.10.2005 р. ОСОБА_2 отримав  строковий кредит в розмірі 2 800,00  доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок,  відкритий банком згідно договору №907 саrd від 19.10.2005 р. зі сплатою відсотків за  користування кредитом у розмірі  25,00%  на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцем терміном повернення 19.04.2007 р.; відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до кредитного договору) . Зазначаючи у позові про те, що на порушення ст.ст. 527,527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов’язання не виконав, зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення у позові вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої станом на 03.11.2009 р. становить 5 911,83 дол. США (еквівалент 47 353,80 грн.)  з відповідачів, як солідарних боржників.     

       У судовому засіданні представник повивача підтримав вимоги позову повністю, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, проси суд повністю задовольнити поданий позов.  

       Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, пояснив, що ОСОБА_3, який доводиться йому другом, забрав в нього картку, та сказав, що він буда здійснювати погашення за кредитом самостійно, через що відповідач -1 за цим позовом вважав, що все вчасно сплачує, утім, зараз він приховується, уникає зустрічей; інший  відповідач –2 у судове засідання не з’явився,  причини неявки суду не повідомив, на скористався правом надання заперечень про ти позову, у зв’язку з чим суд за згодою сторін вирішував справу за даною явкою, та, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_2, а також дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені  обставини.

       19.10.2005 р. між ОСОБА_2 та  «ПриватБанком»було укладено договір  №907  cred,  за яким ОСОБА_2 отримав  строковий кредит в розмірі 2 800,00  доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок,  відкритий банком згідно договору №907 саrd від 19.10.2005 р. зі сплатою відсотків за  користування кредитом у розмірі  25,00%  на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцем терміном повернення 19.04.2007 р.; відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до кредитного договору).  Водночас, 19.10.2005 р. між ОСОБА_3 та Приватбанк   було укладено договір поруки, за яким  поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2  зобов’язань за кредитним договором від  19.10.2005 р. №907  cred. Утім, на порушення ст.ст. 527,527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов’язання не виконував, що призвело до утворення заборгованості,   розмір якої станом на 03.11.2009 р. становить 5 911,83 дол. США (що в еквіваленті складає  47 353,80 гривень).  

       Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

       Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

       Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

       Як було встановлено судом, зобов’язання  ані з боку позичальника за кредитним договором, ані з боку поручителя за договором поруки  виконано не було.  

       Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).   

       Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).  У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

       Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених  позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову  повністю  та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 19.10.2005 р. №907  cred, розмір якої станом на   03.11.2009 р. становить 5 911,83 дол. США (що в еквіваленті становить  47 353,80 грн.).  

       Вирішуючи в обов’язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1  ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі  473,54 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215  ЦПК України, суд                                  

ВИРІШИВ:

       Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1  «ПриватБанк»до  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити  повністю.     

       Стягнути  солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства  ОСОБА_1  «ПриватБанк»  (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором від 19.10.2005 р. в розмірі  47 353,80 грн.           

        Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1  «ПриватБанк»  (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 473,54  грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти  днів з дня проголошення рішення   апеляційної скарги.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя