Справа № 752/7183/18

Провадження №: 1-кп/752/192/24

У Х В А Л А

Іменем України

07.11.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12018100010000185, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав Київської області, громадянина України, працював офіційно, не одружений, дітей немає, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

вироком Богуславського районного суду Київської області від 23.01.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України, з врахуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнився 14.04.2017 року по відбуттю строку покарання;

вироком Київського апеляційного суду від 15.03.2023 року за ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 в режимі вкз,

встановив:

згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці знайшов посвідчення громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи, видане 01.12.1995 року Рівненською обласною радою України, на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 . У подальшому, ОСОБА_3 приніс посвідчення до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 з метою виготовлення підробленого документа для подальшого використання, вклеїв на першу сторінку даного документу фото з власним зображенням, тобто підробив посвідчення громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи, видане на ім`я ОСОБА_6 , що є документом, який видається та посвідчується державною установою.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України м. Києві №84-/650 від 23.03.2018 року у посвідченні громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи, виданому на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 , вилученому 09.01.2018 року при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_4 , має місце переклеювання фотокартки на першій сторінці посвідчення.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у підробленні документа, який виданий та посвідчений державною установою та надає права, з метою його використання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України № 2059-VIII від 18.12.2017 року).

В судовому засіданні в ході судового розгляду захисник просив розглянути клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Захисник вказує, що кримінале правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, і станом на дату розгляду справи сплинуло більше 5 років, а отже, на його думку, є всі підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.

ОСОБА_3 підтримав думку захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності. Вказав, що розуміє, що дана підстава не відноситься до реабілітуючих обставин.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала щодо закриття справи, вказавши, що особа вчинала два нові злочини в період строків давності, за один з яких він засуджений, щодо іншого - справа знаходиться в суді із обвинувальним актом. Крім того, по даному провадженню ОСОБА_3 також перебував у розшуку, тому строки зупинялись.

З 2018 року вищевказана справа перебуває на розгляді у Голосіївському районному суді м. Києва.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження керівника апарату суду № 194 від 07.02.2024 року вищевказана справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 08.02.2024 року.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання, а провадження у справі закрити на підставі вимог ч. 1 ст. 49 КК України, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Слід зазначити, що станом на 09.01.2018 року (в редакції Закону України №2059-VIII від 18.12.2017 року) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, було віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Разом з цим, на день проведення судового засідання, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком. А тому, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 5 КК України, ст. 5 КПК України, слід вважати, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Київського апеляційного суду від 15.03.2023 року, яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України, останній вчинив новий злочин 07.06.2019 року, а отже строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, необхідно рахувати саме з 07.06.2019 року і такий строк минув 07.06.2022 року. В цей період часу перебіг строків давності не зупинявся.

Вказівка прокурора на те, що згідно вимоги про судимість ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 6.06.2021 року ще одного злочину, а саме, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, провадження у якому знаходиться в Печерському районному суді м.Києва, суд не бере до уваги, оскільки в рамках даного провадження кінцеве рішення не прийнято, відповідно не встановлено факт причетності ОСОБА_3 до вчинення даного злочину. Крім того, не дивлячись на те, що суд не вважає доведеним вказаний вище факт переривання строків давності, з моменту внесення відомостей до ЄРДР 6.06.2021 року станом на 7.11.2024 року також сплиноло більше трьох років, навіть з урахуванням часу зупинення строків давності в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 186 КК України, в періоди з 29.09.2022 року по 31.10.2022 року, 16.05.2023 року по 24.07.2023 року.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.8 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності, і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до КПК України таке звільнення є обов`язковим.

Частиною 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність та якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа №622/96/15-к, провадження №51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).

У постанові ВС від 17.02.2022 року в справі № 752/23954/18 зазначено, що за умови, що обвинувачений наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, однак не визнає вину за пред`явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим.

Із врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону України №2059-VIII від 18.12.2017 року), сплили строки притягнення його до відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а також те, що ОСОБА_3 наполягав звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, вказавши, що розуміє правові наслідки такого звільнення, дослідивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, думку сторін, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення підлягає задоволенню.

Долю речових доказів у даного провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17, вбачається, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі, й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту, а тому, за таких обставин процесуальні витрати на залучення експертів необхідно покласти на рахунок держави.

Керуючись вимогами ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, ст.49КК України, суд

ухвалив:

клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Кримінальне провадження № 12018100010000185, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України - закрити в частині обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Продовжити розгляд кримінального провадження № 12018100010000185, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Речові докази:

посвідчення чорнобильця видане на ім`я ОСОБА_6 що знаходиться в матеріалах справи №752/7183/18, залишити зберігати при матеріалах справи №752/7183/18, протягом усього часу її зберігання.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 715,00 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1