Справа № 2-172/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          17 червня 2011 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого –судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про присудження аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Унаслідок відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу через наявний спір про право позивач, ОСОБА_1, подала до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_2, згідно даних якого просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітної плати щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подання заяви і до досягнення кожною дитиною повноліття. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначила про те, що 21 лютого 2004 року вона зареєструвала шлюб  відповідачем. Шлюб розірвано 30 травня 2011 року. Від шлюбу з відповідачем вона має двох синів, зокрема ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю та пояснила суду про те, що, на її думку, є всі дані для задоволення її позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності згідно якої позов визнав.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, убачає за необхідне вирішити позов за наступних встановлених судом обставин.

Відповідно до письмових  даних та доказів судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 лютого 2004 року, що підтверджується відомостями копії свідоцтва про одруження (а.с. 2). 02 серпня 2005 року позивач народила сина ОСОБА_3 і в актовому записі про народження цієї дитини №52 та у свідоцтві про народження серії 1-ЕЛ №007392, що складені відділом реєстрації актів цивільного стану Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області 15 серпня 2005 року, як батько записаний відповідач. Про це свідчать дані копії свідоцтва про народження зазначеної дитини (а.с. 4). Аналогічні відомості про народження позивачем від відповідача 22 січня 2009 року другої дитини –ОСОБА_4 містить копія іншого свідоцтва про народження (а.с. 3). Шлюб між сторонами розірвано 30 травня 2011 року, на що вказують відомості позовної заяви (а.с.1). Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час проживають разом з позивачем, що доводиться даними довідки з виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області (а.с. 9). У справі відсутні відомості  про те, що відповідач є непрацездатним і не може надавати позивачеві матеріальну допомогу на дітей. Сторонами не надано суду доказів про те, що між ними існує домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання їх дітей.

За таких обставин суд убачає задовольнити позов частково з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України суд застосовує способи захисту прав та інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

При відсутності у даній справі домовленості між сторонами про добровільну сплату аліментів суд керується вимогами закону, а саме тим, що згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За таких умов позовна вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які мають бути стягнені з відповідача на користь позивача на утримання дітей, суд вважає, що заявлена частка є цілком відповідаючою обставинам справи з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 Сімейного кодексу України. Крім цього, визначений позивачем розмір аліментів на утримання дітей відповідачем по суті визнається.

В той же час суд вважає, що позивачем помилково заявлено у позові вимоги про необхідність стягнення з відповідача аліментів до повноліття кожної дитини, адже відповідно до ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Подальше стягнення аліментів на меншу дитину обумовлене законодавчо встановленими умовами, передбаченими ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, згідно яких якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оскільки суд не може володіти відомостями про можливу подачу згаданого позову у майбутньому після досягнення повноліття найстаршою дитиною, то за судовим рішенням аліменти у даному випадку у єдиній частці мають бути стягнуті до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а не до повноліття кожної дитини, як про це просить позивач.

Таким чином суд убачає за потрібне позовні вимоги ОСОБА_1 щодо аліментів на утримання дітей задовольнити частково із застосуванням стягнення з відповідача 1/3 частки його заробітку до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про присудження аліментів –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 10 червня 2011 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави державне мито у розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок.

Від сплати державного мита за подачу позову і розгляд цивільної справи ОСОБА_1 на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Міністрів Кабінету Міністрів України «Про державне мито»–звільнити.

В решті позову –відмовити.

          Рішення в частині стягнення аліментів допускається до негайного виконання у межах сум платежів за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                 О. І. Гнип