Справа № 2-1483/11

Категорія 31

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинова І.  В. ,

при секретарі –                    Соколенко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.07.2008р. він та відповідач ОСОБА_2. вирішували питання розлучення, але у розмову втрутилася їх донька ОСОБА_3., виник конфлікт під час якого йому були нанесені тілесні ушкодження.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі позов не визнали, зазначаючи, що саме відповідач поводив себе агресивно в родині, знущався з дружини ОСОБА_2., неодноразово бив її. 10.07.2008р. саме позивач спровокував конфлікт, під час якого ображав ОСОБА_2., наносив їй удари і донька ОСОБА_3., захищаючи матір отримала кілька ударів від позивача табуреткою по голові, від чого втратила свідомість та в подальшому перебувала на стаціонарному лікуванні з травмою голови.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони по справі – ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі, відповідач ОСОБА_3. є донькою сторін. Як зазначали сторони в судовому засіданні, в 2008р. їх шлюбні відносини були припинені і вирішувалось питання про розірвання шлюбу, через що 10.07.2008р. відбувся конфлікт.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 12.01.2010р., яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_3. знаходилась на стаціонарному лікуванні з 10.07.2008р. по 22.07.2008р. та з 24.07.2008р. по 31.07.2008р. проходила амбулаторне лікування. В ході розгляду справи було встановлено, що в результаті неправомірних дій відповідача позивачкою понесені витрати на лікування та придбання ліків та позовні вимоги в частині таких витрат були задоволені. Також судом було встановлено порушення законних прав позивача ОСОБА_3 з вини відповідача ОСОБА_1., що призвело до моральних страждань. Підставою для звернення ОСОБА_3 до суду були саме обставини конфлікту з батьком ОСОБА_1., який відбувся 10.07.2008р. та під час якого вона отримала тілесні ушкодження, що є підставою позову ОСОБА_1., який розглядається в даному судовому провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї, що передбачено ст.23 ЦК України.          

Таким чином, оскільки встановлено, що протиправні дії під час сімейного конфлікту 10.07.2008р. вчиняв саме позивач за даним позовом ОСОБА_1., в матеріалах справи містяться акти судово-медичного дослідження №4687 від 11.07.2008р., 7974 від 05.12.2008р., 5994 від 04.09.2008р., якими зафіксовані тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_2 чоловіком ОСОБА_1., відповідач ОСОБА_2. неодноразово зверталась до правоохоронних органів з приводу сімейних конфліктів, тому наявність протиправної поведінки відповідачів позивачем не доведена, що виключає можливість задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами визначення розміру моральної шкоди в сумі заявлених вимог – 10000 грн.   

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 23 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

   У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди – відмовити.   Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                           І. В. Литвинова