КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-36/11                                                        Головуючий у 1-й інстанції:   Бірса О.В.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                        Сорочко Є.О.

Суддів:                                            Бистрик Г.М.

                                                        Собків Я.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва 10 січня 2011 р. у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_3 до  Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, -

   В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду  м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі –УПФУ у Дніпровському районі ) про визнання протиправними дій щодо не здійснення перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнення таких коштів за період з 01.01.2010 р. по дату звернення з позовом до суду.

          Постановою Дніпровського районного суду  м. Києва 10 січня 2011 р. позов задоволено частково, визнано протиправною відмову УПФУ у Дніпровському районі щодо не здійснення перерахування і виплати пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано здійснити такі виплати за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. з врахуванням проведених виплат.

           На вказану постанову УПФУ у Дніпровському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ у Дніпровському районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Віповідно ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.           

Згідно ст. 100, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстації не було постановлено, а рішення про поновлення процесуальних строків не оформлене відповідно до вимог КАС України, колегія суддів вважає, питання  про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції не вирішене, а тому позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог за період з 06.05.2010 року.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу УПФУ у Дніпровському районі необхідно задовольнити частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва 10 січня 2011 року –змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року»змінити на «з 06.05.2010 року», в решті постанову залишити без змін..

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задовольнити частково.

          Постанову Дніпровського районного суду м. Києва 10 січня 2011 року –змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року»змінити на «з 06.05.2010 року».

          В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва 10 січня 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя                                                                        Сорочко Є.О.

             Судді:                                                                                               Бистрик Г.М.

                                                                                                 Собків Я.М.