Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2011 року Справа № 2а-4685/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                                 Захарової О.В.

при  секретарі судового засідання:  Білоконі Д.І.

за участю:      

представника позивача:          ОСОБА_1 (довіреність №97/09-25 від 06.01.2011)

представника відповідача:          ОСОБА_2 (довіреність від 30.12.2010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про зобов’язання відшкодувати заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 385 935,50 грн., -   

                                                              ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про зобов’язання відшкодувати заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 385 935,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» та відокремлений підрозділ «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» зареєстровані в управлінні Пенсійного фонду України в м.Первомайську як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За відокремленим підрозділом «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин). Згідно розрахунків фактичних витрат, які щорічно надсилаються підприємству станом на 01.06.2011 за відповідачем лічиться заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат за січень-травень 2011 року у загальному розмірі 1 385 935,50 грн.

У зв’язку з чим позивач просить зобов’язати Державне підприємство «Первомайськвугілля» відшкодувати заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 385 935,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в сумі 77 617,58 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за списком №1 представник відповідача просив відмовити з наступних підстав.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), здійснюється до 1 січня 2005року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а за 1 січня 2005 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; (Абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом №2613-IV від 31.05.200). Тобто законодавством додатково встановлені особливі умови виплати пільгових пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому законодавець не встановлює конкретний період, який необхідно відпрацювати особі для застосування вказаних умов відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій. Достатньою умовою для відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України витрат по виплаті пільгових пенсій законодавством встановлена наявність безпосередньої зайнятості особи повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та наявність підстав призначення пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Працівники підприємства, щодо яких у позові заявлена сума на відшкодування працювали повний робочий день під землею.

У судовому засіданні представник відповідача зауважив, що посилання позивача на розділ 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» є незмістовними, оскільки вказана Інструкція прямо передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду щодо виплати пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень вказаного Закону, яка і визначає умови виплати пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У зв'язку з чим у підприємства відсутній обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату цих пенсій, оскільки Пенсійний фонд відповідно до законодавства не витрачає власні кошти на виплату пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та наявність підстав призначення пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії представника відповідача при частковому визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому часткове визнання позову відповідачем приймається судом.    

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є публічно-правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у пункті 1 ч.1 статті 3 зазначеного Кодексу.

Відповідач – Державне підприємство «Первомайськвугілля», і.к. 32320594, зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради 31.03.2003 в якості юридичної особи (а.с. 8).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» без права юридичної особи, що підтверджується довідкою №33685 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 10).

Згідно заяви про реєстрацію Державне підприємство «Первомайськвугілля» та відокремлений підрозділ «Шахта «Карбоніт» зареєстровані в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області в якості платників страхових внесків (а.с.7,9).

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на  роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХП «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обов’язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-IV) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003 (із змінами і доповненнями), Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись та були отримані ним розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень ЗУ №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до п. «а» та «б»-«з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується повідомленням про направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (а.с. 11-109).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області, у зв’язку з чим за ним утворилась  заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій січень-травень 2011 року, яка становить 1 385 935,50 грн. (за списком №1 – 1 181 366,29 грн., за списком №2 – 77 617,58 грн.), що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2.

Заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат у розмірі 1 385 935,50  грн. по теперішній час відповідачем не сплачена.

Щодо доводів, викладених відповідачем у запереченнях, суд зазначає, що діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, і законом не визначена залежність відсутності обов'язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1 та Списком № 2, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення, суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Сторонам роз’яснені вимоги статей 69-75 КАСУ, та наслідки їх невиконання.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                           

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про зобов’язання відшкодувати заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 385 935,50 грн., задовольнити в повному обсязі.

          Зобов’язати Державне підприємство «Первомайськвугілля» (і.к. 32320594) відшкодувати заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 385 935,50 грн. (один мільйон триста вісімдесят п’ять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять гривень 50 копійок).  

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Повний текст постанови складений і підписаний 25 червня 2011 року.

           СуддяО.В. Захарова