У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
5 жовтня 2006 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Мукачівського міськвиконкому про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що він інвалід війни 1 групи по зору, відповідач у 2005 році незаконно надав йому та його провіднику дві путівки у санаторій “Перлина Карпат” замість санаторію “Карпати”, до того ж терміном лікування 18 днів, замість 24 днів, чим порушено його права, погіршився стан його здоров'я, заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивач просив стягнути вартість невикористаних ним шести днів санаторно-курортного лікування - 360 грн., а також 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і передати справу на новий розгляд, посилаючись на незаконність судових рішень.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що путівки, надані позивачу, були закуплені за кошти місцевого бюджету та додатково залучені, термін їх тривалості узгоджений із санаторієм і не визначений законодавчо; позивач скористався наданим йому законом правом на санаторно-курортне лікування, від путівок у санаторій “Перлина Карпат” він та його провідник не відмовлялись, з претензіями до закінчення лікування не звертались і позивач не довів, що погіршення стану його здоров'я сталось із вини відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Мукачівського міськвиконкому про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін