Справа № 2 п-3595/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючої - судді: Лемак О.В. при секретарі: Павлюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області про продовження строку на прийняття спадщини, визначення часток у майні, що є спільною сумісною власністю та реєстрацію прав власності виділеного майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області про продовження строку на прийняття спадщини, визначення часток у квартирі АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності, зобов"язати КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області провести реєстрацію прав власності виділеного майна. Мотивуючи позовні вимоги вказують на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1996 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Вказана квартира є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Один із співвласників вказаної квартири -ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3, вона звернулася до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори для оформлення та отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, в нотаріальній конторі їй відмовили, мотивуючи тим, що не визначено і не встановлено частку у праві спільної сумісної власності спадкодавця. Підставою для відмови у видачі свідоцтва було те, що квартира АДРЕСА_1, яка є об"єктом спадкування, була спільною сумісною власністю. Просить суд, постановити рішення яким, визнати, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності, розміри часток є рівними і становлять по 1/3. Надати їй додатковий строк для подання заяв про прийняття спадщини, оскільки такий пропущений нею з поважних причин, зобов"язати КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області провести реєстрацію прав власності виділеного майна.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Додала, що пропустила строк прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 з поважних причин, оскільки не була обізнана в законодавстві України з приводу спадкування.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Третя особа без самостійних вимог представник Першої Ужгородської державної нотаріальної контори не з’явився в судове засідання без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи і не повідомив суд про причини неявки.

Третя особа без самостійних вимог представник Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області не з’явився в судове засідання без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи і не повідомив суд про причини неявки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступник підстав.

Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1996 року, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів, АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної, спільної, сумісної власності.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1 - ФМ № НОМЕР_1, виданого виконкомом Т-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог п. 224 Інструції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення частки померлого у майні.

Згідно ст. 1226 ЦК України - частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах; крім того, суб"єкт права спільної сумісної власності наділений правом заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до визначення та виділу в натурі.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Принцип рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності визначений ч. 2 ст. 372 ЦК України, згідно якого у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що частки співвласників АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рівними та кожному з них належить по 1/3 частки вказаної квартири і дані факти в суді доведено.

Щодо позовних вимог, заявлених позивачем в частині визначити їй додатковий строк для подання заяв про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, то такі є обгрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Поясненнями позивачки, даними в судовому засіданні стверджено, що вона є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 і не зверталися в Першу Ужгородську державну нотаріальну контору для прийняття спадщини за померлим, так як була не обізнана в законодавстві України з приводу спадкування.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 пропустила визначений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а тому позовна заява в частині визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Щодо вимог, заявлених позивачкою вимог в частині зобов"язати КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" провести реєстрацію прав власності виділеного майна, то такі є безпідставними та необгунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно - реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до вимог п. 1.12. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі -реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п. 1.12 ч.3 відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно - для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка з заявою про реєстрацію прав власності в БТІ не зверталась, а тому враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги в цій частині є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст ст. 370, 372, 1226, 1241, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" Ужгородської міської ради Закарпатської області про продовження строку на прийняття спадщини та визначення часток у майні, що є спільною сумісною власністю - задовольнити частково.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини за померлим, 19 березня 2005 року, чоловіком ОСОБА_3, що вона повинна вчинити протягом б /шести / місяців з дня набуття законної сили даним рішенням.

Визначити, що частки співвласників квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рівними.

Встановити, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання заяви чи апеляційної скарги в установлений строк.