ц
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 року Справа № 2а–4588/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
при секретарі судового засідання Бринза О.В.
за участю:
прокурора Денисенко Д.В.
представників позивача Земляного О.В., Добровольського А.Т.
представника відповідача 1 Крейси Л.О.
у м. Дніпропетровську розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Дніпропетровської митниці та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області за участю прокуратури Дніпропетровської області, про скасування рішення та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Криворізької митниці та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області. В ході розгляду справи був замінений відповідач з Криворізької митниці, у зв’язку з її ліквідацією, на Дніпропетровську митницю, яка є її правонаступником.
Звернувшись до суду позивач просить, з урахуванням змін до позовних вимог:
визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці № МВ093 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/8/000725 від 04.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею;
визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці, оформлене листом від 17.01.2011 року№ 17-16-2/415;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму надміру сплаченого мита у розмірі 357 776,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень що оскаржено.
Представники позивача позов підтримали.
Представник відповідача 1 позов не визнав.
Відповідач 2 надав суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого позов не визнав.
Прокурор заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
01.04.08 для здійснення митного контролю та митного оформлення Позивачем була подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) №113020000/2008/002309, відповідно до якої для проведення митного оформлення було подано товар - руду марганцеву дрібної фракції, з вмістом марганцю не менше 28 %. Виробником товару заявлено MANGANESE CO.LTDкраїна Гана, яка поставлялася на адресу позивача за контрактом 031207К від 03.12.2007 року. Заявлена митна вартість товару - 309 дол. США/т.
Відповідно до ст. 259 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, яка визначається декларантом відповідно до положень ч. 1 ст. 260 МКУ.
Відповідно до вимог пп. 3 п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 (далі - Порядок), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:
- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Згідно з п. 1 додатку № 1, до контракту купівлі-продажу №121208К від 12.12.08. між MANGANESE CO.LTDта ВАТ Нікопольський завод феросплавів, передбачено два види розрахунку:
а) оплата на протязі 90 діб з дати виписки вантажної митної декларації;
б) 100% передплата.
Однак, позивачем по вантажній митній декларації 113020000/2008/002309 від 01.04.08 не надано жодного документа, який би підтверджував спосіб розрахунку.
Таким чином, Позивач порушив вимоги Порядку і не надав Криворізькій митниці документи, подання яких є обов'язковим.
Той факт, що декларантом не надані документи, подання яких є обов'язковим, а також те, що вартість марганцевої руди на світовому ринку зросла стало підставою для проведення детального аналізу заявленої митної вартості.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України...
Відповідно до ч. 1 ст. 265 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості та має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 265 Митного кодексу України якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Під час здійснення Криворізькою митницею перевірки заявленої декларантом митної вартості товару - сировини в частині порівняння на підставі цінової бази даних ІАМУ Держмитслужби України рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які вже оформлені, виявилося, що заявлена декларантом ціна товару - 309 дол. США/т., є меншою ніж ціна на руду цього ж виробника, цієї ж марки, і з тієї ж країни походження, що ввозилися на митну територію України (тобто, вже оформлені для вільного використання на митній території України), яка становить 493 дол. США/т.
01.04.08 до відділу контролю митної вартості та номенклатури Криворізької митниці (далі - ВКМВ та Н ) було направлено запит від м/п "Нікополь" щодо визначення митної вартості товару, заявленому по ВМД № 113020000/2008/002309.
За інформацією отриманою від Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків "Держзовнішінформ", в другій половині березня 2008 року відбулось зростання вартості марганцевої руди на світовому ринку.
Згідно з п. 11 Порядку „для підтвердження заявленої митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи". Тому, Відповідачем було запропоновано декларанту, для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, надати наступні додаткові документи:
копію вантажної митної декларації країни відправлення;
калькуляцію фірми-виробника товару;
документи, підтвердження вартості перевезення з порту загрузки до порту вигрузки;
висновки спеціальних експертних організацій щодо вартості товару в країні виробника;
відповідну бухгалтерську документацію щодо продажу товару між виробником та посередником.
Згідно п. 13 Порядку декларант зобов’язаний подати додаткові документи, визначені, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
Як видно із запису на зворотному боці бланку запиту №113020000/2008/002309 від 01.04.2008 представник Позивача був ознайомлений із вимогами митного органу 02.04.08. Того ж дня, представник Позивача відмовився надати додаткові документ. Факт ознайомлення Позивача з вимогами Відповідача стосовно надання додаткових документів було зафіксовано на зворотному боці бланку запиту (форму якого затверджено наказом ДМСУ від 20.04.05 №314, зареєстрованим в Мін'Юсті України 27.04.05 за № 439/10791) № 113020000/8/002309 від 01.04.2008, про що свідчить відповідний запис в.о. начальника бюро декларування із зазначенням дати, прізвища та підпису.
Згідно вимог п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за 1 методом згідно з положенням ст. 267 цього кодексу (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються(вартість операції)), проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
На виконання зазначених вимог ст. 266 МКУ з декларантом проведено процедуру консультації та повідомлено про можливість оформлення товару під гарантійні зобов'язання.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України відповідно до вимог статей 268 і 269 МКУ за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 цього кодексу вартість товарів. При цьому, під „ідентичними" розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна походження, виробник.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, Криворізькою митницею, відповідно до ст. 268 Митного кодексу України, було прийнято законне рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) №МВ093 від 02.04.2008 за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 493 доларів США за тону.
Відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 12.12.2005 №1227, зареєстрованого в Мін'Юсті України 26.12.2005 за №1562/11842, Криворізькою митницею в межах наданих їй повноважень, 04.04.2008 видано Картку відмови №113020000/2008/000725 у митному оформленні товару за ВМД №113020000/2008/002309.
Отже, твердження Позивача про те, що Рішення про визначення митної вартості №МВ093 від 02.04.2008 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000725 від 04.04.08 є безпідставними та необгрунтованими.
Позивачем, при визначенні митної вартості за вантажними митними деклараціями: 113020000/8/002711 від 14.04.2008, 113020000/8/002760 від 15.04.2008, 113020000/8/002748 від 15.04.2008, 113020000/8/002737 від 15.04.2008, 113020000/8/002709 від 14.04.2008, 113020000/8/002710 від 14.04.2008, 113020000/8/002725 від 14.04.2008, 113020000/8/002730 від 14.04.2008, 113020000/8/002693 від 14.04.2008, 113020000/8/002676 від 14.04.2008, 113020000/8/002681 від 14.04.2008, 113020000/8/002679 від 14.04.2008, 113020000/8/002574 від 10.04.2008, 113020000/8/002559 від 10.04.2008, 113020000/8/002568 від 10.04.2008, 113020000/8/002694 від 14.04.2008, 113020000/8/002650 від 13.04.2008, 113020000/8/002673 від 14.04.2008
було самостійно використане рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) Криворізької митниці № МВ 093 від 02.04.2008 року. При чому, попередньо на партію товару, зазначену у вище згаданих вантажних митних деклараціях, Позивачу в митному оформлені не відмовлялось, оскільки за ціною договору дані партії товару не заявлялась.
Партія товару заявлена 01.04.2008 Позивачем до митного оформлення згідно з ВМД №113020000/2008/002309, в митному оформленні якої відмовлено Карткою відмови №113020000/2008/000725 від 04.04.08, оформлена 09.04.2008 за ВМД №113020000/8/002480.
Вантажна митна декларація відповідає вимогам пункту 1.11. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІИ (далі -Закон 2181) та для його цілей є податковою декларацією.
Згідно із підпунктом 7.3.6 пункту 7.3. статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьдатою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Відповідно до п. 4.1.1 статті 4 Закону 2181 платник податків самостійно нараховує суму податкового зобов'язання, крім випадків, передбачених підпунктом "г" п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.
Пункт 5.1 ст. 5 Закону 2181 містить норму про те, що податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Враховуюче вищезазначене, податкове зобов'язання Позивачем самостійно нараховане та визначене згідно із переліченими в позові вантажними митними деклараціями (включаючи ПДВ та ввізне мито) вважається узгодженим з дня подання цих декларацій до здійснення митного оформлення товару.
З огляду на викладене, рішення про визначення митної вартості № МВ093, винесене 02.04.2008 Криворізькою митницею та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/8/000725 від 04.04.2008 є правомірними. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 21.05.2011 р.
Суддя (підпис) Р.А. Барановський