Судове рішення #162253
У Х В А Л А

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      27 вересня 2006 року

м. Київ

                                                       

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

 

Левченка Є.Ф.,                             Охрімчук Л.І.,             Сеніна Ю.Л.,

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,

 

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1998, 2000 та 2002 роках ОСОБА_2 позичала у неї та у знайомих позивачки 2800 доларів США, про що видала розписки. Частину боргу повернула.

 

Проте за двома розписками грошей на 300 та на 100 доларів США не повернула.

 

Позивачка просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 з урахуванням індексу інфляції 2921 грн. боргу.

 

В додатковій позовній заяві, посилаючись на те, що невиконанням прийнятих зобов'язань відповідачка заподіяла моральні та фізичні страждання. ОСОБА_1 просила стягнути на її користь 25 000 грн. компенсації моральної шкоди.

 

Рішенням Білоцерківського міського суду Київської області від 31 жовтня 2003 року у позові відмовлено.

 

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 березня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено і рішення міського суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

 

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

 

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами  першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

 

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині  не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

 

Оскаржувані судові рішення по справі постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

         Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Білоцерківського міського суду Київської області від 31 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2004 року залишити без змін.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

                                                                        

Судді Верховного Суду України :                                    Є.Ф. Левченко

 

Л.І. Охрімчук

 

Ю.Л. Сенін

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація