У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                       м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Левченко Є.Ф.,                    Охрімчук Л.І.,                      Сеніна Ю.Л.,                     

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

         ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачки 18 квітня 2003 року сумісно заподіяли їй тілесні ушкодження, внаслідок яких вона амбулаторно лікувалась, витратила кошти на придбання ліків. Крім того, внаслідок злочинних дій відповідачів вона зазнала моральні страждання.

         Позивачка просила суд стягнути на її користь 45 грн. 43 коп. по відшкодуванню матеріальних збитків 2500 грн. компенсації моральної шкоди та понесені судові витрати по справі.

         Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 8 січня 2004 року позов задоволено частково.

         Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно 2050 грн. компенсації моральної шкоди, 50 грн. за правову допомогу, 45 грн. 43 коп. витрат на експертизу та з кожної 51 грн. мита в місцевий бюджет.

         Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 5 квітня 2004 року рішення районного суду змінено в частині розміру компенсації моральної шкоди, сума стягнень зменшена до 1025 грн.

         У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять ухвалу апеляційного суду скасувати, провадження по справі закрити, посилаючись на безпідставність позову ОСОБА_1 та рішень суду першої та апеляційної інстанції про його задоволення.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступного.

         Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

         Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судом першої або апеляційної інстанції при вирішенні справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

         Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

         Оскаржувані рішення судами ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

         Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу  ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити, рішення Шполянського районного суду від 8 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 5 квітня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

         Судді Верховного Суду України:                                    Є.Ф. Левченко                         

                                                                                                Л.І. Охрімчук

                                                                                             Ю.Л. Сенін