ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"31" січня 2008 р. Справа №9/806-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"
в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький
до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому,
м. Хмельницький
про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 27.11.06.
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Морзюк О.А
Представники :
Від позивача - Говорецький Г.Б. –за дов. від 29.01.07,
Від відповідача – Баженова А.І. –за дов. від 5.04.07
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови згідно ст. 160 КАС України.
Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним рішення відповідача №2 від 27.11.06 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50746,76 грн. за несвоєчасне зарахування пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що договірні відносини між сторонами виникли до набуття чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тому вимоги ст.106 цього Закону можуть бути застосовані лише після поширення положень Закону на договірні відносини, тобто з 24.11.04. До моменту підписання додаткового договору від 24.11.04 відповідальність банку наступає згідно ст.6 договору. Звертається увага, що відповідачем не було враховано, що Правління НБУ від 30.11.04 №576 було тимчасово обмежено банкам проведення операцій, пов’язаних з виплатою грошових коштів. У судовому засіданні представником позивача подане уточнення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2 від 27.11.06., що прийнято судом.
Відповідач у запереченнях на позов та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що у жовтні 2005р. відповідачем проведено перевірку повноти та своєчасності зарахування коштів на вкладні рахунки пенсіонерів. Перевірка проводилася з 19.09.05 по 14.10.05 згідно робочої програми та методичних рекомендацій „Про порядок проведення перевірок правильності виплати пенсій через поточні рахунки пенсіонерів в установах банків", затверджених наказом ПФУ від 30.05.2000р. №21. Звертається увага на те , що всупереч п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999р. „Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4.07.98 № 734" та розділу II ст.3 & 2 п.5 договору № 4/ХМ -03 від 03.01.2003р. банком порушувалися терміни зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів. За результатами перевірки складено Акт від 14.10.2005 року № 8714/02 .
Відповідач посилається на те, що позивач зараховував суми пенсій та допомог на поточні рахунки пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду всупереч п.19 постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734" та п.11 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , внаслідок чого відповідачем прийнято спірне рішення про застосування 50746,76 грн. штрафу. Відповідач також посилається на те, що внесення змін до договору між сторонами у листопаді 2004р. не дає підстави звільнити банк від штрафу , що передбачений Законом, який набрав чинності 01.01.2004р. Щодо звільнення банку від штрафу за порушення строків зарахування коштів на рахунки одержувачів в розмірі 45 085,82грн. у зв’язку із прийняттям постанови Правління НБУ „Про тимчасові заходи щодо діяльності банків" № 576 від 30.11.2004р., то вказана постанова не передбачає заборони зарахування коштів на рахунки одержувачів пенсійних виплат, не зупиняє дію постанови № 1596 від 30.08.1999р.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно укладеного між АППБ „ Аваль” та відповідачем договору від 03.01.03 №4/ХМ-03 банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99 №1596 з наступними змінами. Згідно ст.6 даного договору за несвоєчасне зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточний рахунок одержувача або несвоєчасне повернення органам Фонду не зарахованих сум установи банку сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки платежів, від не зарахованої (неповернутої) суми за кожен день прострочення зарахування (повернення).
Згідно додаткового договору від 24.11.04 до договору №4/ХМ-03 параграф 1 ст.6 викладено у наступній редакції: за несвоєчасну виплату та доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів або неповернення на банківські рахунки органів Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі фінансування , на установи банку накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або несвоєчасно повернутих сум пенсійних виплат. При цьому як вбачається з доповнення останнє зареєстровано у відповідача значно пізніше , а саме 21.03.05 за № 1669-62.
Відповідачем проведено перевірку повноти та своєчасності зарахування коштів на вкладні рахунки пенсіонерів в Хмельницькій обласній дирекції АППБ „Аваль", правонаступником якого згідно Статуту, зареєстрованого НБУ 25.09.06, став ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" . За результатами перевірки складено Акт від 14.10.2005 року № 8714/02 про виявлення , фактів по те, що позивачем всупереч п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999р. „Про заходи щодо виконання ст.3 Указу Президента України від 4.07.98 № 734" та розділу II ст.3 & 2 п.5 договору № 4/ХМ -03 від 03.01.2003р. порушувалися терміни зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів ( у періодах з лютого 2004 року по грудень 2004року).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №2 від 27.11.06, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50746,76 грн. на підставі ч.11 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Скарга позивача рішенням головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 496\06 від 6.02.07 залишена без задоволення.
Вважаючи застосування штрафних санкцій неправомірним, позивач звернувся з позовом до суду.
Як вбачається з матеріалів справи 30.11.04 № 18-111\4839-12414 позивачу , як і іншим банкам, надіслано Постанову НБУ № 576 від 30.11.04 „ Про тимчасові заходи щодо діяльності банків”, яка прийнята з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку і якою згідно п.7 тимчасово до 31.12.04 встановлено для банків окремі вимоги , зокрема, обмеження щодо здійснення активних операцій ( п.7.1), виконання платежів ( п.7.5), заборону дострокової виплати юридичним та фізичним особам коштів за депозитними договорами ( п.7.7.), тощо.
Згідно наданої позивачем виписки від 30.01.08 по особовому рахунку № 26205290 підрозділу позивача( 16 відділення зв’язку , по якому відповідачем визначені основні порушення ) за період 25.11.04 по 1.12.04 по дебету проведено тільки 376 грн. , відповідно кредит –92510,14 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем всупереч цієї норми та ч. 3 ст. 2 КАС України зазначеного не доведено безспірними доказами та не враховано всіх обставин справи.
Згідно п.11 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.03 виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Вищезазначена санкція відноситься до адміністративно-господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 ГК України .
Судом враховується, що згідно ч.1 ст. 239 ГК України від 16.01.03 органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання , крім інших, такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф, стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 2 ст. 241 ГК України перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. При цьому згідно останнього речення ст. 242 ГК України з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу). Зазначеного відповідачем не враховано. Зокрема, не прийнято до уваги, що згідно укладеного між сторонами договору від 03.01.03 №4/ХМ-03 , а саме його п. 6 не передбачено стягнення штрафу, а передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. При цьому додатковий договір від 24.11.04 до договору №4/ХМ-03 , яким змінено штрафні санкції, мав місце в 2005року, оскільки зареєстрований у відповідача 21.03.05 за № 1669-62 як вбачається із вхідного штемпеля.
Відповідачем також не враховано , що згідно ч.1 стаття 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. При цьому згідно п.п. 1-2 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У судовому засіданні позивачем доведено про вжиття ним необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення та відсутність вини, враховуючи прийняту Постанову НБУ № 576 від 30.11.04 „ Про тимчасові заходи щодо діяльності банків”, яка прийнята з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку і якою згідно п.7 тимчасово до 31.12.04 встановлено для банків окремі вимоги , зокрема, обмеження та необхідність виконання зазначеної постанови , що вплинуло на економічні показники . Зокрема, судом враховується, що згідно виписки позивача по особовому рахунку № 26205290 підрозділу позивача ( 16 відділення зв’язку , по якому відповідачем визначені основні порушення ) за період 25.11.04 по 1.12.04 по дебету проведено тільки 376грн. Крім того, зважається на укладений між сторонами договір від 03.01.03 №4/ХМ-03.
При цьому доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а доводи відповідача спростовуються вищезазначеним. Тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги, які підлягають задоволенню, а спірне рішення –скасуванню.
Сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України згідно ст. 94 КАС України у зв’язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД
П О С Т А Н О В И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 27.11.06 задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому №2 від 27.11.06 про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький 50746,76 грн. штрафу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький ( вул. Грушевського, 54, код 22985158) 3,40 грн. ( три гривні 40 коп. ) відшкодування сплаченого держмита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник
Постанова складена в повному обсязі і підписана 31.01.08
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи, ,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,