У Х В А Л А

Іменем України

         27 вересня 2006 року                                                   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Левченка  Є.Ф.,                            Сеніна  Ю.Л.,                       Охрімчук  Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Судакської міської ради Автономної Республіки Крим про скасування рішення щодо поділу земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

         ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на порушення її прав землекористувача рішеннями виконкому міської ради про поділ їх з ОСОБА_2 земельної ділянки поАДРЕСА_1.

         Ухвалою Судакського міського суду від 23 жовтня 2002 року відмовлено ОСОБА_1 у клопотанні про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою міського суду від 4 листопада 2002 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 23 жовтня 2001 року, а ухвалою від 16 грудня 2002 року скарга залишена без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження ухвали від 4 листопада 2002 року.

 Ухвалою суду від 31 березня 2003 року залишена без руху до 15 квітня 2003 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу від 16 грудня 2002 року.

 ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу міського суду від 31 березня 2003 року.

         Ухвалою міського суду від 17 квітня 2003 року в прийнятті скарги відмовлено.

         Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  10 лютого 2004 року ухвала Судакського міського суду від 17 квітня 2003 року залишена без зміни.

         В касаційній скарзі ОСОБА_1 ухвалу суду першої інстанції від 17 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду від 10 лютого 2004 року просить скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

         Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 291 ЦПК України, 1963 року, що був чинним на час розгляду справи, сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді справи, мають право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення ухвали суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу у випадку, якщо постановлені ухвали перешкоджають подальшому провадженню справи.

         Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 31 березня 2003 року, якою апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу суду від 16 грудня 2002 року залишена без руху, суддя суду першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ухвала про залишення апеляційної скарги не перешкоджає подальшому провадженню справи.

         Підставно, відповідно до ст. 306 ЦПК України, 1963 року, апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_1, оскільки судом першої інстанції ухвала про відмову у прийнятті скарги постановлена з дотриманням норм процесуального права.

         Керуючись ст. ст. 332, 333 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Судакського міського суду від 17 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2004 року залишити без зміни.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                                    Є.Ф. Левченко

                                                                                               Ю.Л. Сенін                         

                                                                                               Л.І. Охрімчук