Судове рішення #16224093

                                                                       Справа №  2а/2570/3464/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 липня 2011 р.                                                                                    м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                            Заяць О.В.,

при секретарі                                                                      Сапоненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,  -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2011 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (надалі – Управління), звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 08.06.2011 року у виконавчому провадженні № 19901868 за виконавчим листом № 2-а-309/09, виданим 07.06.2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не може бути повторне накладення штрафу на Управління, оскільки, перша постанова про накладення штрафу від 28.03.2011 року оскаржена у судовому порядку. При цьому, рішення суду було виконано в частині перерахунку ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в міру можливостей Управління, а відсутність бюджетного призначення для виконання судових рішень та спеціального рахунку, не дає можливості виконати рішення суду в частині забезпечення виплати. Оскільки, рішення суду Управлінням частково виконано, а подальше його виконання від Управління не залежить, то позивач вважає, що відповідачем не може бути застосована до нього ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження”. А тому постанова про накладення штрафу від 08.06.2011 року підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.07.2011 року за заявою позивача здійснено заміну неналежного відповідача - Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на належного - Головне управління юстиції у Чернігівській області.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заперечення в яких просив справу розглянути без його участі та зазначив, що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем правомірно у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”. При цьому, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань. А тому в задоволенні позову просить суд відмовити.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2010 року на підставі виконавчого листа, заяви стягувача та керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно вказаної постанови позивачу було надано строк до 16.06.2010 року для добровільного виконання рішення суду. 06.07.2010 року до ГУЮ у Чернігівській області надійшов лист Управління про звернення до Деснянського районного суду м.Чернігова із заявою про відстрочення виконання рішення суду. Проте, про результати розгляду такої заяви державного виконавця не повідомлено. В зв’язку з невиконанням рішення суду, 28.03.2011 року державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. Управлінням зазначена постанова була оскаржена до Чернігівського окружного адміністративного суду. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року відмовлено Управлінню в задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу від 28.03.2010 року. Постанова суду не набрала законної сили, оскільки, оскаржена Управлінням до Київського апеляційного адміністративного суду. 06.04.2011 року до ГУЮ у Чернігівській області надійшов лист Управління про виконання рішення суду в частині перерахунку ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В листі також зазначалось, що виплата коштів згідно проведеного перерахунку буде здійснена після виділення з Державного бюджету додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень за бюджетними програмами соціального захисту осіб, що здійснюють догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку. 08.06.2011 року державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області винесена наступна постанова про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн. Дана постанова отримана позивачем 14.06.2011 року.  

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду Управлінням було виконано в частині перерахунку ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується розпорядженням № 2932 від 03.08.2010 року, наявним в матеріалах справи. Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 такої допомоги позивачем не виконано у зв’язку з відсутністю бюджетного призначення для виконання судових рішень, що підтверджується довідкою Фінансового управління Деснянської районної у місті Чернігові ради від 11.03.2011 року № 156.

З викладеного слідує, що позивач до цього часу не виконав рішення суду в повному обсязі, дії по зупиненню виконавчого провадження № 19901868 за виконавчим листом №2-а-309/09 не вчинялись, а тому суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 08.06.2011 року є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”.

Суд погоджується з доводами відповідача, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань. При цьому, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, посилання позивача на відсутність бюджетного призначення для виконання судових рішень та спеціального рахунку, як на поважну причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов’язковим до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області - відмовити.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:                                                                                          О.В. Заяць

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація