Справа № 2а/2570/2987/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р.Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у ненаданні відповіді на звернення позивачки від 03.11.2010 року, зобов’язати відповідача протягом 15 днів надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану вичерпну відповідь на звернення ОСОБА_1 від 03.11.2010 року, стягнути з відповідача на користь позивачки сплачене державне мито в розмірі 3,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 03.11.2010 року вона, як представник Державного підприємства Прилуцької виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області, звернулася до начальника відділу Державної виконавчої служби України Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві зі зверненням, в якому просила надати інформацію щодо відкриття виконавчого провадження згідно Наказу Господарського суду м. Києва від 12.04.2006 року № 42/92 про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2006 року, однак відповіді на звернення не було надано у встановлені законом строки. Позивачка вважає протиправним відсутність належної відповіді по суті свого звернення.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивачки, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що 03.11.2010 року ОСОБА_1, яка є представником Державного підприємства Прилуцької виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області, звернулася з листом № 11-1763 (а.с. 7) до начальника відділу Державної виконавчої служби України Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просила надати інформацію щодо відкриття виконавчого провадження згідно Наказу Господарського суду м. Києва від 12.04.2006 року № 42/92 про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2006 року.
Факт направлення позивачкою листа від 03.11.2010 року № 11-1763 відповідачу підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 8).
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
У відповідності до вимог частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, відповідач зобов’язаний був розглянути звернення позивачки, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», та надати письмову відповідь щодо розгляду звернення позивачки.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не спростовано протиправність своєї бездіяльності щодо не розгляду вказаного звернення позивачки, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо не ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 03.11.2010 року та зобов’язати відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.11.2010 року та надати їй відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Тому, з Державного бюджету України на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 03.11.2010 року.
Зобов’язати відділ Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.11.2010 року та надати їй відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Непочатих В.О.