КОПІЯ
С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/4004/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (позивач, УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач, ФОП ОСОБА_1П.) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 1756грн.80коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який згідно ст. 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми. Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. Сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2010 рік, ним було самостійно нараховані страхові внески в сумі 1798грн.80коп., які були сплачені лише частково, залишок несплаченої суми становить 1756грн.80коп.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами надав заперечення, в якому, зокрема, зазначив, що, будучи приватним підприємцем вона є платником єдиного податку у відповідності до Свідоцтва про сплату єдиного податку та сплатила збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування у відповідності до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", вважав сплату пенсійних внесків на підставі Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" добровільною, а отже вимогу про їх примусове стягнення - незаконною (а.с.15-21).
Представник позивача в судове не з’явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримував у повному обсязі, справу просив розглядати у його відсутності (а.с.12).
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій, з підстав викладених у запереченні проти позову заперечував, додатково зазначив, що справу просить розглядати у його відсутності (а.с.14).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено в судовому засіданні, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (і.н.НОМЕР_1), відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрована за своїм місцезнаходженням як платник страхових внесків в УПФУ в Ковпаківському районі м.Суми, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.5), копією звіту за 2010 рік (а.с.6).
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі по тексту –Закон № 1058).
Страхувальниками, які згідно статті 17 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов’язані, крім іншого, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, є, зокрема, застраховані особи, зазначені в п. 3 статті 11 цього Закону, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 5 статті 14 Закону № 1058).
Відповідно до ч. 4 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п.п. 3, 4 статті 18 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того, що преамбулою до Закону № 1058 визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, саме останній, як зазначалось вище, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV "Перехідних положень" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України “Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 08.07.2010року N 2461-VI) фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VI встановлено з 1 липня 2010 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року –907 грн. 00 коп., з 1 грудня 2010 року –922 грн. 00 коп., таким чином мінімальний страховий внесок на місяць у третьому кварталі 2010 року становив 294 грн. 82 коп., у жовтні –листопаді 2010 року –301 грн. 12 коп., у грудні 2010 року –306 грн. 10 коп.
Частинами четвертою та шостою статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Відповідно до п.3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують відповідні суми внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно поданого до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми звіту за 2010 рік, відповідачем, як платником єдиного податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 1798грн.80коп., виходячи із вищезазначеного мінімального страхового внеску, що підтверджується копією звіту за 2010 рік (а.с.6).
Із розрахунку позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми вбачається, що з урахуванням часткової сплати в розмірі 42грн., заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1756грн.80коп. (а.с.4).
Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (діючої на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Частиною 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування своєчасно не були сплачені у строки, визначені п. 5.3 Інструкції №21-1, а саме - до 1 квітня року, наступного за звітним, у зв'язку з чим за ФОП ОСОБА_1 утворилася заборгованість з їх сплати в загальному розмірі 1756грн.80коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с.4,12), доказів погашення боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 40024) на користь управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (код ЄДРПОУ 22977089, вул.Шкільна, 17, м.Суми, 40002, пот/р 25608311182 в Сумському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 337568) заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010р. в загальному розмірі 1756,80грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 05.07.2011 року.