ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4183/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Молодецького Р.І.,
при секретарі – Лазаренко У. І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Заєць С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
19 травня 2011 року позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0032791702/615 від 6 травня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 13 693 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 3 423 грн. 25 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що за результатами позапланової виїзної документальної превірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 14.04.2011 р., податковим органом було складено акт № 2456/17-311/НОМЕР_1 від 21.04.2011 р., яким протиправно встановлено зменшення податкового зобов'язання всього у сумі 13 693 грн., у тому числі: за березень місяць 2008 р. у сумі 3 742 грн. та за травень місяць 2010 р. у сумі 9 951 грн. Також посилався на те, що при придбанні товарів у контрагентів ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт" було оплачено їх вартість, про що свідчать первинні бухгалтерські документи, які надавались в ході перевірки, в ціні товару було сплачено податок на додану вартість. Вважає податкове повідомлення-рішення № 0032791702/615 від 06 травня 2011 року безпідставним, таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що позивачем правомірно, з підстав, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту суму ПДВ фактично сплачену ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт" в ціні придбаних товарів, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомлення –рішення, надав заперечення на адміністративний позов, просив суд відмовити у його задоволенні повністю. Заперечення обґрунтовував встановленими результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт". Також зауважував, що ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт" при поданні до контролюючих органів податкових декларацій з ПДВ за березень 2008 року (ТОВ "ТСК Пласт") та травень 2010 року (ТОВ "Постпринт") не зазначали позивача як свого контрагента. Вказаний факт, на думку податкового органу, свідчить про не надходження податку на додану вартість до бюджету та в результаті відносин із вказаними суб'єктами господарювання. Відповідно позивач безпідставно сформував свій податковий кредит на підставі податкових накладних вказаних контрагентів, на загальну суму 13693,00 грн.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши представників сторін та дослідивши надані сторонами документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 травня 2002 року зареєстровано Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 76. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 76511672 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого Кременчуцькою ОДПІ 29 травня 2002 року.
Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 08.04.2011 року по 14.04.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, за період з 01.01.2008 р. по 14.04.2011 р., за результатами якої складено акт № 2456/17-311/НОМЕР_1 від 21.04.2011 р.
В акті перевірки відповідач посилався на те, що в результаті порушення платником податку підпункту 7.3.1, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету всього на суму 13 693 грн., у тому числі: за березень місяць 2008 р. у сумі 3 742 грн. та за травень місяць 2010 р. у сумі 9 951 грн.
Так, зокрема, перевіркою встановлено, що в березні 2008 року позивачем було включено до податкового кредиту суду ПДВ 3 742 грн.
В акті перевірки вказано, що згідно даних електронної звітності АРМ "Контрагенти" ТОВ "ТСК Пласт" в декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року не відобразило ФОП ОСОБА_1, а згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в травні 2010 року до податкового кредиту включив суму ПДВ 9 951 грн.
Також, перевіркою встановлено, що згідно даних електронної звітності АРМ "Контрагенти" ТОВ "Постпринт" не подало декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, та не відобразило ФОП ОСОБА_1
З огляду на викладене, перевіркою було зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 було неправомірно віднесено в березні 2008 р. суму ПДВ 3 742 грн. та травні 2010 р. 9 951 грн., чим порушено підпункти, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Інших порушень податкового законодавства перевіркою не встановлено.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032791702/615 від 06.05.2011 р., відповідно до якого платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ в розмірі 13 693 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 423 грн. 25 коп. за порушення підпункту 7.3.1, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 06.05.2011 року, що підтверджується підписом на корінці оспорюваного податкового повідомлення-рішення .
Позивач не погодився із вказаним рішенням та висновками перевірки, у зв’язку з чим звернувся до суду.
Згідно із вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню–рішенню №0032791702/615 від 06.05.2011 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з нормами цього Закону.
Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі - Закон) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом норми підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно підпункту 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача ФОП ОСОБА_1 за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є: 51.53.2. - оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.43.1. - оптова торгівля електропобутовими приладами.
Господарські відносини позивача (покупець) з ТОВ "Постпринт" (продавець) ґрунтувалися на підставі договору купівлі-продажу укладеного 05 травня 2010 року №05/05/2 (а.с.40).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору ТОВ "Постпринт" зобов'язується передати у власність приватного підприємця ОСОБА_1, а він в свою чергу в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Крім того, між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "ТСК Пласт" 03 березня укладено договір купівлі продажу №29/08. Умовами зазначеного договору встановлено, що ТОВ "ТСК Пласт" передає у власність позивача товар, а останній приймає його та оплачує відповідно до специфікацій №1 та №2 які є невід'ємною частиною даного договору.
Судом встановлено, що ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" на виконання вищенаведених договорів видало приватному підприємцю ОСОБА_1 податкові накладні, а саме: №415 від 03.03.2008 року на зальну суму 8986,80 грн. в т.ч. ПДВ 1497,80 грн. (а.с.51), №416 від 03.03.2008 року на загальну суму 13463,23 грн. в т.ч. ПДВ 2243,87 грн. (а.с.54) та №150 від 25.05.2010 року на загальну суму 5703,12 грн. в т.ч. ПДВ 9950,52 грн. (а.с.101, 102). Станом на момент здійснення операцій ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Зазначені податкові накладні, на загальну суму ПДВ 13692,19 грн., оформлено згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підписані та скріплені печатками контрагентів позивача ТОВ "Постпринт" (ідентифікаційний код 36845669) та ТОВ "ТСК Пласт" (ідентифікаційний код 35310573), які на момент їх видачі знаходилисяся в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстрованіплатниками ПДВ.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Судом встановлено, що фактичне виконання договорів купівлі продажу укладених між позивачем та ТОВ "Постпринт" і ТОВ "ТСК Пласт" підтверджується первинною бухгалтерською документацією, а саме: видатковими накладними №Тп0000000066 від 03.03.2008 року, №Тп0000000067 від 03.03.2008 року, №000134 від 25.05.2010 року, платіжними дорученнями №21 від 20.03.2008 року, №25 від 01.04.2008 року та випискою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку позивача. Також, реальність господарських операцій щодо придбання товару позивачем у ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" підтверджується книгами обліку доходів і витрат №6/1319 та №4/2141 в яких приватний підприємець ОСОБА_1 відобразив придбаний ним товар у згадуваних товариств. Разом з тим, позивач пояснив, що транспортування придбаного товару він здійснював на автомобілі Сітроен Белінго днз НОМЕР_2, право керування яким надано позивачу.
Крім того, суд досліджуючи подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача встановив, що придбаний за податковими накладними №415 від 03.03.2008 року, №416 від 03.03.2008 року, №150 від 25.05.2010 року в подальшому був реалізований ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління", ТОВ "Україна Промресурс", ЗАТ "ОДЕБП ЗКШМБ", завод металевих конструкцій ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", ПП "Завод силікатної цегли", ЗЗБВ №1 КП, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактури та виписками з банківського рахунку позивача, які досліджені судом та залучені до матеріалів справи.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій з ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" за наслідками яких видані податкові накладні №415 від 03.03.2008 року, №416 від 03.03.2008 року, №150 від 25.05.2010 року на суму загальну суму ПДВ 13692,19 грн. позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (видатковими накладними, рахунками фактури та виписками з банку), виданих на реально отриманий товар призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”. Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.
Твердження податкового органу щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт", оскільки вказані суб'єкти господарювання при поданні податкової звітності не відобразили позивача як свого контрагента та не сплатили ПДВ до бюджету, відхиляються судом оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" та іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язку платника податку забезпечувати або перевіряти факт сплати ПДВ до бюджету його контрагентами.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0032791702/615 від 6 травня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький