ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2677/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Гайсинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі (далі –УПФ України у Гайсинському районі) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) про стягнення боргу
в с т а н о в и в :
У червні 2011 року Прокурор Гайсинського району звернувся в суд в інтересах держави в особі УПФ України у Гайсинському районі з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв’язку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період жовтня-грудень 2010 року на суму 858,34 грн.
Оскільки, заборгованість станом на 01.04.2011 року в добровільному порядку не погашена, прокурор вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Так як сума позову ґрунтується на рішенні суб’єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.
Ухвалою суду від 03.06.2011р. відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв’язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 03.06.2011 року, направлялась на адресу, що вказана в позовній заяві, проте конверт повернувся до суду із позначкою: “за закінченням терміну зберігання” (а.с.11,12).
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні ПФУ у Гайсинському районі за № 0204034309, є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року, а з 01.01.2011 року платником єдиного внеску.
Відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня по грудень 2010 року в сумі 858,34 грн.
Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Протягом жовтень-грудень 2010 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку, однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачений Законом, відповідач не проводила. Нарахування страхових внесків було відображено в річному звіті, який був поданий платником до 01.04.2011 року в УПФ України.
В зв’язку з цим, у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період жовтня-грудень 2010 року в сумі 858,34 грн., яка складається з різниці суми мінімального страхового внеску за період жовтень-грудень 2010 року та відсотку від фіксованого податку, що перерахований до Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідачу направлялась вимога № Ф233 від 20.04.2011 року (а.с.6), яку ФОП ОСОБА_1 отримала 27.04.2010р, що стверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5). Однак, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 35, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167,183-2, 254, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі (вул. Енгельса, 17, м. Гайсин, Вінницька область, р/р 25604323490103 в ВАТ «Держощадбанк Україна», МФО 302076, код ЄДРПОУ 20104575) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 858 (вісімсот п’ятдесят вісім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя: Дончик Віталій Володимирович