ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/2753/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дончика Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Павліченко А.В.,
за участю сторін: позивача –ОСОБА_1, представника відповідача –Вишневської Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Староміський ВДВС) про визнання дій протиправними та скасування постанови
в с т а н о в и в :
В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Староміського ВДВС про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 25031910 від 11.03.2011 року та стягнення витрат пов'язаних з виконанням цієї постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що старшим державним виконавцем Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Рижковим Д.В. 11.03.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25031910, з виконання постанови №1 про стягнення адміністративного штрафу в сумі 340 грн., виданої 30.03.2010 року Відділом Держкомзему у Тульчинському районі. Дану постанову Староміського ВДВС Вінницького МУЮ від 11.03.2011 року позивач, вважає незаконною та такою, що порушує його законні права, у зв’язку із тим, що постанова в справі про адміністративне правопорушення була звернута до виконання зі сплином 3 місячного строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив:
1. визнати дії старшого державного виконавця Рижкова Д.В. Староміського ВДВС Вінницького міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Відділу Держкомзему у Тульчинському районі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № 1 від 30.03.2010 року;
2. визнати протиправною та скасувати постанову Староміського ВДВС Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 25031910 від 11.03.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що старший державний виконавець Староміського ВДВС Рижков Д.В. 11.03.2011 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25031910 на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення №1 від 30.03.2010 року. Постанова про адміністративне правопорушення оскаржена позивачем в судовому порядку, в зв'язку з чим строк пред'явлення її до виконання було поновлено 09.12.2010 року, після надходження адміністративної справи з апеляційного суду. Після чого, постанова про адміністративне правопорушення, направлена до виконання. Тому, приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець діяв в межах та на підставі чинного законодавства України, підстав для скасування оскаржуваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач не вбачає.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2010 року Відділом Держкомзему у Тульчинському районі Вінницької області винесена постанова №1 про накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (а.с. 36).
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач скориставшись правом оскарження, звернувся з позовом до Тульчинського районного суду Вінницької області.
Відповідно до статті 298 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
12.08.2010 року постановою Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 37-38).
З матеріалів адміністративного позову судом з’ясовано, що Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010 року у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.08.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Тульчинському районі про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства, відмовлено. Ухвала набрала законної сили з моменту її постановлення (а.с. 6).
11.03.2011 року старшим державним виконавцем Староміського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Рижковим Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25031910 від 11.03.2011 року (а.с 5), на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення №1 від 30.03.2010 року винесеної відділом Держкомзему у Тульчинському районі Вінницької області (ас. 36).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови.
Відповідно до статті 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу, а саме - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так, згідно вимог підпункту першого частини першої статті 22 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, у разі постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Статтею 303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив постанову Відділу Держкомзему у Тульчинському районі Вінницької області про накладення адміністративного стягнення до Тульчинського районного суду Вінницької області про що була винесена постанова від 12.08.2010 року, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до норм частини 2 статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Тобто, з моменту винесення Тульчинським районним судом Вінницької області рішення від 12.08.2010 року, строк пред’явлення до виконання був поновлений.
Зі змісту постанови районного суду вбачається, що представник Відділу Держкомзему у Тульчинському районі Вінницькій області був присутній в судовому засіданні, а відтак йому відомо про існування постанови.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо пропущений встановлений строк пред'явлення документів до виконання.
З огляду на викладене, старший державний виконавець Староміського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Рижков Д.В. повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Суд, ставиться критично до доводів представника відповідача, що строк пред’явлення до виконання не був пропущений, з тих підстав, що зупинений строк пред’явлення до виконання був продовжений до розгляду справи апеляційним судом.
Так, згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010 року, зазначено, що рішення суду першої інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає, в зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, повно та об’єктивно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку про те, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25031910 від 11.03.2011 року, на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення №1 від 30.03.2010 року винесеної Відділом Держкомзему у Тульчинському районі Вінницької області, порушує встановлені Конституцією України та Законами України права та інтереси позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Позивач в позовних вимогах просить суд визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25031910 від 11.03.2011 року, що в свою чергу відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.162 КАС України, тому суд, з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №25031910 від 11.03.2011 року протиправною та її скасування.
Частиною першою статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією про сплату державного мита за подання позову від 04.05.2011 року (а.с.1а) документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Відділу Держкомзему у Тульчинському районі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № 1 від 30.03.2010 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 25031910 від 11.03.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. понесених судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович