СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-218/10/2770

15.03.11 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Єланської О.Е. ,
 Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання          Божко О.О.                              

за участю сторін:

представник позивача, Приватного малого підприємства "Ирида"- ОСОБА_2, довіреність № 3  від 04.06.10р.

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя  - ОСОБА_3, довіреність № б/н  від 11.06.10р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Ирида" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя  Кравченко М.М. ) від 14.04.10 у справі № 2а-218/10/2770

за позовом Приватного малого підприємства "Ирида" (вул.Астана Кесаєва, 5, корп.1, кв.5,Севастополь,99038)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправними та скасування  рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кравченко М.М.) від 14 квітня 2010 року у справі № 2-а-218/10/2770 у задоволенні позову Приватного малого підприємства «Ирида»до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 квітня 2010 року задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що перевірка з питань контролю за розрахунковими операціями та здійснення касових операцій не є тотожними та вважає, що у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ним була оприбуткована готівка у касі із застосуванням прихідних касових ордерів та касової книги. Також позивач не згоден із висновком суду першої інстанції щодо скоєння ним правопорушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та вважає, що відповідачем не надано належним доказів наявності виявленого порушення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м.Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв’язку із застосуванням ДПІ у гагарінському районі м. Севастополя до МПП «Ирида»штрафних (фінансових) санкцій рішенням від 26 серпня 2009 року за № 0002792330 на суму 2951,50 грн. та рішенням від 26 серпня 2009 року № 0002802330 на суму 3007,50 грн.

Так рішенням від 26 серпня 2009 року за № 0002792330 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2951,50 грн. за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637.

Рішенням від 26 серпня 2009 року за № 0002802330 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3007,50 грн. за порушення пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій сталися висновки акту (довідки) від 12 липня 2009 року за № 002033/3253, відповідно до якого під час проведення господарської одиниці –кіоску «Спліт», що розташований за адресою ПОР,50 біля супермаркету «Ахтаір», з питання дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій було встановлено незастосування РРО при продажу товару на загальну суму 13,55 грн. та невидача покупцю відповідного чеку на суму 13,55 грн. , невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що була зазначена у денному звіті РРО (на місці проведення розрахунків знаходилася сума 793,10 грн. з урахуванням покупки на суму 13,55 грн., в той час як у  денному звіті РРО загальна сума розрахунків на час здійснення перевірки складала 191,60 грн.. Невідповідність сум готівкових коштів склала 601,50 грн.). Також при перевірці було встановлено  відсутність щоденних звітів на підставі відповідних розрахункових документів про рух готівкових коштів за 10 липня 2009 року та 11 липня 2009 року та не оприбуткування у КУРО готівки на суму 590,20 грн.

Судова колегія вважає, що штрафні (фінансові) санкції у сумі 3007,50 грн. за порушення вимог пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовані відповідачем правомірно виходячи із наступного.

Відповідно до пунктів 1, 13 статті 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих –послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно до статті 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.     

Актом перевірки від 12 липня 2009 року зафіксований факт продажу позивачем товару –1 пляшки пива за ціною 7,25 грн., 1 пачки сигарет за ціною 6,30 грн. на загальну суму 13,55 грн. без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 601,50 грн. Факт наявності невідповідності грошових коштів підтверджується відомостями акту перевірки, службовим Х-звітом від 12 липня 2009 року, який виконаний о 17:11, описом готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, який був складений у присутності продавця ОСОБА_4, актом відмови від підпису матеріалів перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які приймають участь у справі, й інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Згідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінивши наявні у справі письмові докази та пояснення представників сторін у їх сукупності у відповідності з вимогами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає доведеним факт скоєння позивачем порушення вимог пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Що стосується питання правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2951,50 грн. рішенням від 26 серпня 2009 року за № 0002792330, судова колегія зазначає наступне.

У акті перевірки зазначено, що перевіркою книги обліку розрахункових операцій  № 2705003118/1 від 20 січня 2009 року встановлено, що з 10 липня 2009 року по 11 липня 2009 року щоденні звіти, на підставі  відповідних розрахункових документів про рух готівкових коштів –відсутні.

Судова колегія оглянула КОРО позивача та встановила, що вказана книга містить  підклеєні відповідні щоденні Z-звіти за 10 липня 2009 року за № 170 та 11 липня 2009 року за № 171, які виконані своєчасно, а саме: 10 липня 2009 року о 22:16 та 11 липня 2009 року о 23:23. Сума готівкових коштів за 10 липня 2009 року згідно даним звіту за № 170 складає 294,15 грн., а за 11 липня 2009 року згідно звіту за № 171 –296,05 грн., а разом –590,20 грн.

Таким чином, відомості акту перевірки щодо нездійснення позивачем роздрукування щоденних звітів за 10 липня 2009 року та 11 липня 2009 року не відповідають дійсності.

Податкова інспекція у акті перевірки зазначила, що сума 590,20 грн. не оприбутковувана у КОРО.

Судова колегія вважає, що немає правових підстав до висновку про не оприбуткування  позивачем суми 590,20 грн. у зв’язку з наступним.

Вищевказані штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових котів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки –у п’ятикратному  розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01 грудня 2000 року використання книги ОРО передбачає, зокрема, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведеного можливо зробити висновок, що оприбуткування готівки  полягає у здійсненні обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у КОРО шляхом роздрукування фіскального Z-звіту, його підклеювання на відповідних сторінках КОРО та щоденному виконанні запису про рух готівки та суми розрахунків. Тобто оприбуткування готівки у касі представляє із себе відповідну процедуру дій.

Але, ДПІ у Гагарінському районі  м. Севастополя посилається на відсутність станом на час перевірки запису про суми розрахунків за 10 липня 2009 року та за 11 липня 2009 року на підставі фіскальних звітних чеків.

Враховуючи, що фіскальні звітні чеки за 10 листопада 2009 року та 11 листопада 2009 року за № 170 та № 171 були роздруковані позивачем та підклеєний у КОРО, то це  свідчить про виконання позивачем певних дій по оприбуткуванню готівки.

Дані обставини дають підставу судової колегії для висновку про те, що позивачем не було скоєне порушення –не оприбуткування готівки у касі, а лише свідчать про порушення позивачем порядку її оприбуткування та порядку ведення  КОРО. Такий висновок судової колегії ґрунтується на тому, що позивачем був здійснений облік  готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у розмірі 590,20 грн. у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО  № 170 від 10 липня 2009 року та № 171 від 11 липня 2009 року. Саме дані вказаних фіскальних звітних чеків сталися підставою для визначення суми не оприбуткування готівкових коштів (590,20 = 294,15 + 296,05).

Сума 294,15 грн. 10 липня 2009 року на підставі прибуткового касового ордеру від 10.07.2009р. за № 373 надійшла до каси підприємства, оприбутковувана, про що свідчать відомості касової книги за 10 липня 2009 року. Сума 296,05 грн. надійшла до каси підприємства 11 липня 2009 року на підставі прибуткового касового ордеру від 11.07.2009р. за № 375 та оприбутковувана, про що свідчать відомості касової книги за 11 липня 2009 року.

Але, суд першої інстанції на дані обставини увагу не звернув.

З урахуванням всього вищевикладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга МПП «Ирида»підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню, а адміністративний позов підлягає частковому задоволенню –в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 26 серпня 2009 року за № 0002792330.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Ирида»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 квітня 2010 року у справі № 2-а-218/10/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 26 серпня 2009 року за № 0002792330.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного  суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний  текст судового рішення виготовлений  21 березня 2011 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                          О.Е.Єланська
                                 М.А.Санакоєва