Судове рішення #1622136
11/442

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/442


19.12.07




За позовом

Телестудії „Екран” у формі приватного підприємства

до  

Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про

визнання неправомірним рішення

Суддя Євсіков О.О.

Представники сторін:

від позивача       

Зазимкін І.В., Кажукало О.В. (предст. за дов.), Король В.О. (директор);

від відповідача  

Кочерга Ю.О. (предст. за дов.).

         

У судовому засіданні 19.12.2007 за згодою представників сторін на підставі ст. 85  ГПК  України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання ухваленого рішення № 7 від 18.04.2007 Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України „Про встановленні порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Телестудія „Екран” у формі ПП” неправомірним та його відміну.

Ухвалою від 02.11.2007 порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 27.11.2007.

Ухвалою від 27.11.2007 розгляд справи було відкладено на 19.12.2007.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

- Київське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України   Антимонопольний невірно визначило ринок   товару   (товарний   ринок),   та   на   цій   підставі не   могло встановити   чи   було   порушення   Закону   України   «Про   захист економічної конкуренції»;

- відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції»цей закон  застосовується  до   відносин,  які впливають або можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України. В ухваленому рішенні №7 від 18 квітня 2007 року відсутні   відносини, які впливають або можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України,  оскільки причиною накладення штрафу є надання недостовірної інформації;

- позивач не відноситься до переліку підприємств, які займають монопольне положення на ринку;

- відповідно до ст. ст. 36, 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»підставою для розгляду справи є заява громадян; у розгляді справи  заявник не брав участі; у даній справі жодної вимоги заявника не було розглянуто;

- відповідно до ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особи, що беруть участь в справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, приводити докази, подавати клопотання, давати пояснення усні і письмові і іншими правами. Даними правами відповідач не дав можливості позивачу скористатися, чим порушив його законні права;

- у  своєму  рішенні  відповідач послався  на  ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і встановив порушення  закону.  В той же час не  вказав, які дії були позивачем здійснені, що спричинили   порушення   економічної   конкуренції, передбаченої ст. 1 цього закону;

- відповідно до ст. 12-1 «Про антимонопольний комітет України»рішення про   порушення законодавства про захист економічної  конкуренції  виносяться   адміністративною   колегією від антимонопольного комітету України, а не від адміністративної колегії.

- відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено накладення штрафу до 1% від обороту. Відповідач встановив максимальний штраф без  урахування провини, обставин справи.


Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні, позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що спірне рішення було прийняте ним у межах наданої йому законодавством компетенції, за допущене позивачем порушення (надання недостовірної інформації), що, на думку відповідача, підтверджується  наданими ним доказами.


Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -


ВСТАНОВИВ:


Як підтверджено матеріалами справи, 18.04.2007 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 7 „Про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ПП „Телестудія „Екран” та накладення штрафу”, яким визнано дії ПП „Телестудія „Екран” порушенням п. 15 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України; на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»накладено на позивача штраф у розмірі 6.000,00 грн.

Матеріалами справи також підтверджено, що на виконання доручення Голови Антимонопольного комітету України від 21.06.2005 (вхідний № 3-741) Київське обласне територіальне відділення АМКУ здійснювало дослідження ринку надання послуг доступу до телекомунікаційних мереж (кабельне телебачення). Під час дослідження відділенням на адресу операторів кабельного телебачення Київської області листом від 18.07.2006 № 02-05/955 надіслано вимоги про надання інформації, зокрема таку вимогу було надіслано і позивачу.

Даною вимогою позивача зобов'язано надавати щомісячно до 30 числа на протязі 2006 року інформацію щодо розміру абонентської плати по кожному пакету каналів окремо та у разі зміни ціни надавати економічне обґрунтування з підтверджуючими документами.

У відповідь на вищевказану вимогу відділенням отримано п'ять відповідей.

Так, у першій відповіді, яка надіслана позивачем до Відділення листом від 28.07.2006 за вихідним № 16, зазначено наступне: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.

У відповіді, яка надіслана позивачем до Відділення листом від 16.08.2006 за вихідним № 18, зазначено наступне: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.

У відповіді, яка надіслана позивачем до Відділення листом від 25.09.2006 за вихідним №21, зазначено наступне: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.

У відповіді, яка надіслана позивачем до відділення листом від 15.11.2006 за вихідним №29, зазначено наступне: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.

У відповіді, яка надіслана позивачем до Відділення листом від 09.01.2007 за вихідним № 5, зазначено наступне: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.

З вищевказаних відповідей позивача на вимогу Відділення від  18.07.2006 № 02-05/955 вбачається, що абонентська плата протягом 2006 року не змінювалась.


До Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 24.01.2007 за вхідним № 01-10-9-П надійшла заява гр. Петрова А.Н. щодо порушення Приватним підприємством Телестудія «Екран»законодавства про захист економічної конкуренції.

У цьому зв'язку та на підставі статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»на адресу Позивача надіслано вимогу про надання інформації від 02.02.2007 № 02-05/159. Даною вимогою позивача зобов'язано в 10-денний строк з дня отримання вимоги надати до Відділення наступну інформацію:

- динаміка зміни абонентської плати протягом 2006-2007 років;

- надати економічне обґрунтування змін вартості по кожному новому тарифу на послуги, які надає позивач, з наданням підтверджуючих документів по збільшенню витрат (калькуляцію     з постатейною розшифровкою, додатки до договорів із зазначенням розміру коштів за
трансляцію (ретрансляцію) телеканалів) в період з 01.01.2006 по 01.02.2007;

- кількість пакетів, які транслюються (ретранслюються) позивачем та вказати перелік каналів в пакетах із зазначенням вартості цих каналів.

У відповідь на вимогу до Відділення надійшла відповідь позивача листом від 15.02.2007 №11, в якій зазначено наступне:

- в період 01.01.2006 по 31.09.2006: абонентська плата в місяць першого пакету становить 1,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 5,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 15,00 грн.;

- в період 01.10.2006 по 31.12.2006: абонентська плата в місяць першого пакету становить - 2,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 6,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 17,00 грн.

- з 01.01.2007: абонентська плата в місяць першого пакету становить 2,50 грн.; абонентська плата в місяць другого пакету становить 6,00 грн.; абонентська плата в місяць третього пакету становить 22,00 грн.

З аналізу всіх відповідей, отриманих Відділенням на вимоги про надання інформації від 18.07.2006 № 02-05/955 та від 02.02.2007 № 02-05/159 вбачається наступне.

У листі від 15.11.2006 за вихідним № 29 позивач вказав розміри абонентської плати, які діяли в попередні періоди, не відображаючи при цьому факт підвищення розміру абонентської плати, який відбувся з 01.10.2006 (відповідний тариф діяв до 31.12.2006).

Також у листі від 09.01.2007 за вихідним № 5 позивач вказав розмір абонентської плати, який діяв ще у період з 01.01.2006 по 31.09.2006, знову ж таки не відображаючи фактичний розмір абонентської плати, який діяв на час написання листа та факт зміни її розміру, який відбувся як 01.10.2006, так і з 01.01.2007.

У вищевказаній вимозі позивача попереджено, що подання недостовірної інформації, подання інформації в неповному обсязі, неподання інформації у встановлені головою відділення строки тягне за собою відповідальність, передбачену статтями 52 та 54 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

Крім того позивач під час дослідження відділенням справи щодо порушення конкурентного законодавства, а також у жодному з своїй пояснень, як усних, так і письмових, не заперечує факту подання ним на вимогу голови Відділення інформації, яка не в повній мірі відображала зміни в тарифній політиці підприємства (зміну абонентської плати).

Статтею 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначена компетенція голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема п. 5 цієї статті встановлено при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в т.ч. з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема зазначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

В статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділенням завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

В п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/229 від 13.04.2007 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Відділення має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами і заявами.

Також підпунктом 4 пункту 3 цього Положення передбачено повноваження Відділення при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Так, в ході розгляду звернення гр. Петрова А.Н. (адреса: вул. Київська, 158, кв.160, м. Обухів, Київська область) Відділення надіслало вимогу до приватного підприємства Телестудії «Екран»(лист від 02.02.2007 вих. № 02-05/159) про надання інформації, яка б сприяла розв'язанню питань порушених у скарзі.

Як зазначалось вище, у даній вимозі Позивача попереджено, що подання недостовірної інформації, подання інформації в неповному обсязі, неподання інформації у встановлені головою відділення строки тягне за собою відповідальність, передбачену статтями 52 та 54 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

Як встановлено вище, вартість надання позивачем послуг телебачення протягом періоду 2006 рік - початок 2007 року змінювалась, але позивач надав недостовірну інформацію, вказуючи у своїх відповідях на вимогу від 18.07.2006 № 02-05/955 однакову абонентську плату, в той час як після отримання територіальним відділенням відповіді на вимогу від 02.02.2007 вих. № 02-05/159 з'ясовано, що абонентська плата змінювалась у вказаний період –з 01.10.2006 та з 01.01.2007 (лист позивача від 15.02.2007 № 11).

Даний факт подання Відділенню недостовірної інформації Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,  керуючись статтями 7, 12, 12-1 та 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року № 291/5482, із змінами та доповненнями, пунктом 33 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169-р) із змінами та доповненнями, правомірно кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене пунктом 15 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 16 та 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

З урахуванням того, що дохід (виручка) позивача за 2006 рік становить 605,1 тис. грн., що позивачем не заперечується, відповідачем було правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 6.000,00 грн.


Відповідно до Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169-р) в ході дослідження справи Відділенням на адресу Позивача надіслано копію подання про попередні висновки справи (лист вих. №02-05/463 від 23.03.2007) та запропоновано в десятиденний строк з дня отримання подання надати до територіального відділення письмові пропозиції або зауваження на нього.

У відповідь на цей лист від позивача не надійшло жодних пропозицій або зауважень на вищезгадане подання; позивач не звертався до територіального відділення з метою знайомства з матеріалами справи, надання доказів у справу чи використанні інших прав, передбачених законодавством для осіб які беруть участь у справі. Доказів зворотного позивачем суду не надано. Тому суд не погоджується із твердженням позивача щодо позбавлення його права як особи яка бере участь у справі.

Стосовно зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища суд відзначає, що відповідно до чинного законодавства позивачу не обов'язково займати монопольне домінуюче становище на ринку для кваліфікування органами Антимонопольного комітету України його дій як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню.

Відповідно до вищезазначених Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції телефонограмою № 5 від 13.04.2007  Позивача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи (розгляд призначено на 18.04.2007 о 14 год. 30 хв.).

У відповідь позивач направив лист (зареєстрований за вхідним № 01-11/602 від 23.04.2007) з проханням перенести розгляд справи на 03.05.2007, посилаючись на тимчасову відсутність директора Короля В.О.

Суд звертає увагу на те, що відсутність директора Короля В.О. не позбавляє позивача можливості забезпечити явку іншого представника підприємства та не є підставою для перенесення розгляду справи.

Окрім цього, в пункті 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/741 від 21.08.2007 зазначено, що Законом не встановлено й обов'язкової участі сторони у розгляді адміністративною колегією територіального відділення АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.


Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає, що згідно зі ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та відповідно до п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.08.2007 № 01-8/741 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, передбачений цією нормою строк є присікальним і визначені ст. 223 Господарського кодексу України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

Як підтверджено матеріалами справи, спірне рішення було отримано позивачем у квітні 2007 року, а до суду позивач звернувся тільки у серпні 2007 року, тобто більш як через два місяці.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів в обґрунтування своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачем у позовній заяві, позивач суду не надав.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються судом такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд, -


В И Р І Ш И В:


В позові відмовити повністю.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку від дати його підписання як такого, що оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України.




Суддя

О.О. Євсіков


Дата підписання рішення –25.12.2007.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація