ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 42/359-07-11/468 | 26.12.07 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства "АТП-14827" |
до | Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерство юстиції України |
про | про визнання запису недійсним |
Суддя Євсіков О.О.
Представники сторін:
від позивача | Василенко В.В.(представник за дов.) |
від відповідача | Герасимчук О.А. (представник за дов.) |
У судовому засіданні 26.12.2007 за згодою представників сторін на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, стосовно автобусів марки "СКІФ-5204" (у кількості п'яти штук) недійсним, оскільки це суперечить чинному законодавству.
Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 08.11.2007 матеріали справи № 42/359-07 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 прийнято справу до свого провадження, присвоєно їй номер 42/359-07-11/468, розгляд справи призначено на 26.12.2007.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Згідно з витягом № 14229320 від 04.09.2007, виданим Миколаївською філією інформаційного центру, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна знаходяться автобуси марки «СКІФ 5204»державні номери: ВЕ 08-51 АА, ВЕ 15-24 АА, ВЕ 15-25 АА, ВЕ 15-26 АА та ВЕ 15-27 АА; на які накладена заборона на відчуження.
Підставою для накладення даної заборони згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна був Договір поставки № А-1-06-05, укладений 03 червня 2005 року між ЗАТ «КАМАЗ-УТК»та ВАТ «АТП-14827».
27 вересня 2005 р. між ЗАТ «КАМАЗ-УТК»та ТОВ «Алан-Техно»був укладений договір уступки права вимоги № 1/09-27. За цим договором ЗАТ «КАМАЗ-УТК»передав ТОВ «Алан-Техно»право вимагати грошові зобов’язання з ВАТ «АТП-14827»по Договору поставки № А-1-06-05, укладеному 03 червня 2005 р.
Також 13 грудня 2005 р. Господарський суд Миколаївської області виніс рішення у справі № 8/331/05, за яким ВАТ «АТП-14827»повинно сплачувати суму заборгованості по договору поставки № А-1-06-05, укладеному 03 червня 2005 р., та штрафні санкції на користь нового кредитора, а саме: ТОВ «Алан-Техно», яке діє на підставі договору уступки
права вимоги № 1/09-27 від 27.09.2005 р.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав. При цьому позивач вказує, що вказаних дій ЗАТ "КАМАЗ-УТК" не вчинило.
Також позивач зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 14229320 від 04. 09.2007 підставою обтяження є Договір поставки А-1-06-05.
Відповідно до п. 5 ст. 34 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до договірних обтяжень належить купівля-продаж рухомого майна за умов, визначених статтею 697 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Згідно договору № А-1-06-05 продавець ЗАТ "КАМАЗ-УТК" не зберігає за собою права власності на товар. Таким чином Харківська філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, на думку позивача, незаконно зробила запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Також позивач зазначає, що на сьогоднішній день заборгованість (разом зі штрафними санкціями) ВАТ "АТП-14827" перед ТОВ "Алан-техно" по договору уступки права вимоги складає 489.922,33 грн. від суми боргу 1.967.251,00 грн., що вказує на виконання ВАТ "АТП-14827" своїх зобов’язань зменшення суму боргу.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, згідно з витягом № 14229320 від 04.09.2007, виданого Миколаївською філією інформаційного центру, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна знаходяться автобуси марки «СКІФ 5204»державні номери: ВЕ 08-51 АА, ВЕ 15-24 АА, ВЕ 15-25 АА, ВЕ 15-26 АА та ВЕ 15-27 АА; на які накладена заборона на відчуження.
Підставою для накладення даної заборони згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна був Договір поставки № А-1-06-05, укладений 03 червня 2005 року між ЗАТ «КАМАЗ-УТК»та ВАТ «АТП-14827».
Матеріалами справи також підтверджено, що 27 вересня 2005 р. між ЗАТ «КАМАЗ-УТК»та ТОВ «Алан-Техно»був укладений договір уступки права вимоги № 1/09-27. За цим договором ЗАТ «КАМАЗ-УТК»передав ТОВ «Алан-Техно»право вимагати грошові зобов’язання з ВАТ «АТП-14827»по Договору поставки № А-1-06-05, укладеному 03 червня 2005 р.
Також 13 грудня 2005 р. Господарський суд Миколаївської області виніс рішення у справі № 8/331/05, згідно якого ВАТ «АТП-14827»повинно сплачувати суму заборгованості по договору поставки № А-1-06-05, укладеному 03 червня 2005 р., та штрафні санкції на користь нового кредитора, а саме: ТОВ «Алан-Техно», яке діє на підставі договору уступки
права вимоги № 1/09-27 від 27.09.2005 р.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 14229320 від 04. 09.2007 підставою обтяження є Договір поставки А-1-06-05.
Згідно з позовними вимогами позивач просить визнати недійсним запис, який міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр обтяжень) стосовно автобусів марки «Скіф-5204»(у кількості п'яти штук), стверджуючи, що Харківська філія Держінформ'юсту незаконно внесла цей запис до Реєстру обтяжень.
Як встановлено судом, відповідач як реєстратор Реєстру обтяжень виконує функцію суто з внесення та виключення до/з Реєстру обтяжень відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України.
Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255 (далі –Закон України № 1255), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 29.07.2004 за № 942/9541 (далі - Інструкція).
У відповідності до статті 43 Закону України № 1255 реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувана.
Форму зазначеної заяви встановлено у додатку 1 до зазначеної вище Інструкції.
Відповідно до зазначеної статті Закону України № 1255 та п. 6 Порядку заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.
Запис про обтяження рухомого майна відповідно до п. 10 Порядку вноситься до Реєстру обтяжень реєстратором в день прийняття заяви.
Так, запис про обтяження рухомого майна позивача було внесено до Реєстру обтяжень у зв'язку із надходженням на адресу Харківської філії нашого підприємства Заяви ЗАТ «КАМАЗ-УТК»про реєстрацію обтяження рухомого майна від 14.10.2005 № СП-686 та Продовження заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна, згідно яких 14.10.2005 року внесено до Реєстру обтяжень запис № 2496089 (копії зазначеної заяви та продовження заяви –у справі).
При цьому згідно з вимогами Закону України № 1255 реєстраторам Реєстру обтяжень забороняється, зокрема, перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна від 14.10.2005 № СП-686 та Продовження вказаної заяви було заповнено та подано з додержанням вимог, визначених у п.6 та 7 Порядку, а тому у Харківської філії Держінформ'юсту не було підстав для відмови у реєстрації обтяження на підставі зазначених документів.
Враховуючи наведене, Харківською філією Держінформ'юсту цілком правомірно на підставі та у чіткій відповідності до діючого законодавства України було внесено оспорюваний позивачем запис про обтяження рухомого майна до Реєстру обтяжень.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано належних доказів незаконності внесення запису № 2496089 про обтяження належного йому майна до Реєстру обтяжень (у зв’язку з неналежним виконанням ним договірних зобов’язань) та належних доказів неправомірності дій Держінфом'юста при здійсненні реєстрації обтяження майна Позивача.
Відповідно до ст. 20 Закону України № 1255 якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав. Тобто обов'язок внести зміни до запису у Реєстрі обтяжень законодавцем покладено на обтяжувача.
Так, згідно зі ст. 43 Закону України № 1255 обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання реєстратору Реєстру обтяжень заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви реєстратор Реєстру обтяжень вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.
Виходячи із змісту зазначеної норми, реєстратор не уповноважений самостійно ініціювати внесення записів або змін до записів в Реєстрі обтяжень, враховуючи також і той факт, що, зокрема, відступлення прав за договором іншому кредитору може стати відомо такому реєстратору у разі надходження до нього відповідної заяви від обтяжувача (первісного кредитора).
Також суд відзначає, що існування записів про обтяження в Реєстрі обтяжень не залежить від волі Держінформ'юсту, а є лише результатом дій осіб, уповноважених на подання реєстраторам відповідної інформації про обтяження для внесення її до Реєстру обтяжень.
Суд також відзначає, що відповідно до ст. 43 Закону України № 1255 відомості про припинення обтяження реєструються реєстратором Реєстру обтяжень на підставі рішення суду або заяви обтяжувана, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України № 1255 після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника (чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження) протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору Реєстру обтяжень заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з зазначеного реєстру.
У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Наведене вище свідчить про те, що права, свободи та інтереси не були порушені Держінформ'юетом.
Позивач в свою чергу не скористався правом подати обтяжувачу письмову вимогу здійснити дії з вилучення записів з Реєстру обтяжень одразу після їх припинення або з внесення змін щодо предмету обтяження, який може змінитися у зв’язку з частковим погашенням позивачем заборгованості.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Держінформ'юстом не порушено права, свободи чи інтереси Позивача, адже Держінформ'юст діяв лише в межах та на підставі відповідних нормативно —правових актів, а тому позовні вимоги до Держінформ'юсту є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачами у позовній заяві, суду не надано.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Євсіков
Дата підписання рішення –27.12.2007.