ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/325-13/317-07-660 | 26.12.07 |
За позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"
про стягнення 1 470,05 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Портна Н.В. –предст. (дов. у справі), однак у судове засідання 26.12.2007р. не з”явилась
Від відповідача: не з”явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
06.08.2007р. Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметекспорт” плати за користування вагонами у розмірі 484,80 грн., збору за зберігання вантажу у розмірі 565,44 грн., збору за маневрову роботу у розмірі 419,81 грн. та судових витрат, в зв"язку з чим вищевказаний суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі присвоївши їй реєстраційний №13/217-07-6600.
04.09.2007р. у судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2007р.
18.09.2007р. у відповідності до вимог ст.ст. 15, 17, 86 ГПК України господарським судом Одеської області винесено ухвалу, якою справу №13/217-07-6600 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
12.10.2007р. зазначену справу за резолюцією керівництва господарського суду міста Києва було передано для розгляду по суті судді цього ж суду Станіку С.Р.
Ухвалою від 15.10.2007р. суд, розглянувши матеріали справи 13/217-07-6600, прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 28.11.2007р., присвоївши вказаному провадженню реєстраційни №47/325-13/217-07-6600 (17).
28.11.2007р. у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача у судове засідання 28.11.2007р. не з”явився.
28.11.2007р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 26.12.2007р.
26.12.2007р. представник позивача у судове засідання не з”явився.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.10.2007р. та від 28.11.2007р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 28.11.2007р. та 26.12.2007р. представника не направив. Про проведення вказаних судових засідань був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
05.02.2007р. о 09 год. 25 хв. на станцію призначення Запоріжжя - Ліве прибув вагон з металобрухтом №65292641 зі станції Сарата Одеської залізниці.
Відповідно до дорожньої відомості №40755851 вантажовідправником вагону №65292641 було Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметекспорт”, а вантажоодержувачем ВАТ „Запоріжсталь”, вантаж –металобрухт.
Згідно з актом загальної форми №4328 від 05.02.2007р. вищезазначений вагон прибув на станцію призначення Запоріжжя - Ліве 05.02.2007р. о 9 год. 25 хв. без надання вантажовідправником до дорожньої відомості (накладної) №40755851 на вагон №65292641 посвідчення про радіаційний контроль, у зв”язку з чим вагон №65292641 був затриманий до з”ясування обставин.
Відповідно до акту загальної форми №4329 від 05.02.2007р. о 21 год. 30 хв. на станцію відправлення була дана телеграма №347 від 05.02 2007р., в якій повідомлено про те, що до провізних документів не додано посвідчення про радіаційний контроль.
Актом загальної форми №4330 від 08.02.2007р. визначено, що вагон №65292641 був виданий вантажоотримувачу 08.02.2007р. о 12 год. 40 хв.
Відповідно до акту загальної форми №4331 від 08.02.2007р., у зв”язку з тим, що відбувся простій вагону №65292641 вантажовідправнику нарахований збір за зберігання вантажу у розмірі 471,20 грн. Вказана сума відображена також в накопичувальній картці для додаткових зборів, крім штрафних сум №08020001 від 08.02.2007р. Разом з ПДВ збір за зберігання вантажу складає 565,44 грн.
Згідно з актом загальної форми №4332 від 08.02.2007р., у зв”язку з тим, що відбувся простій вагону №65292641 вантажовідправнику нарахована плата за користування вагоном у розмірі 404,00 грн. Вказана сума відображена також у відомості плати за користування вагонами (контейнерами) №08020001 від 08.02.2007р. Разом з ПДВ плата за користування вагоном складає 484,80 грн.
Також, згідно накопичувальної картки для додаткових зборів, крім штрафних сум №08020001 від 08.02.2007р. відповідачу нараховано збір за маневрову роботу у розмірі 349,84 грн. Разом з ПДВ збір за маневрову роботу складає 419,81 грн.
Згідно параграфу 96 "Технічних умов навантаження та кріплення вантажів” при пред'явленні металобрухту до перевезення до кожної накладної згідно вимог ГОСТ 2787-75 повинно бути додано посвідчення про приведення вказаного металобрухту до стану, безпечного для перевезення, переробки, переплавлення, і про знешкодження металобрухту від вогневибухових матеріалів.
Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови " –„металобрухт, що надходить... повинен проходити обов'язковий радіаційний контроль, контроль щодо вибухонебезпечності та хімічної забрудненості, кожен транспортний засіб з металобрухтом потрібно супроводжувати документом щодо радіаційної безпеки, вибухо- та хімічної безпеки".
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Статтею 120 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р.передбачено, що за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від їх роду, приналежності і часу користування встановлюється відповідно до чинного законодавства, а саме ст.119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., Правил користування вагонами і контейнерами, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р.
Розрахунок плати виконується із застосуванням ставок плати за користування вагонами, а саме додатку №1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 706 від 08.10.2004 р.
Статтею 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. передбачено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно вимог вищевказаної статті Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., Правил зберігання вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №866/5087 від 24.11.2000р., за зберігання вантажу нарахований збір із розрахунку 1 грн. 50 коп. за одну тонну за кожну добу та з урахуванням підвищуючого коефіцієнту 2.565 ( згідно телеграми Укрзалізниці № 50/ЦМ від 05.04.2005р.). При цьому при нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба округляється у всіх випадках до повної.
Згідно пп. 2.8. п. 2 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1 збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).
Також, згідно розділу №1 параграфу 26 таблиця №3 п.2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1 нараховано збір за маневрову роботу.
Згідно статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно ст. 105 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
У пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002р. зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем –Підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметекспорт” не було долучено до перевізних документів посвідчення про радіаційний контроль вантажу, у зв”зку з чим виник простій вагону №65292641 з 09 год. 35 хв. 05.02.2007р. до 12 год. 40 хв. 08.02.2007р. та позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вагоном у розмірі 484,80 грн., збір за зерігання вантажу у розмірі 565,44 грн. та збір за маневрову роботу у розмірі 419,81 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметекспорт” (код ЄДРПОУ 30127924, юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, фактична адреса: 65000, м.Одеса, вул. Приморська, 6, р/р 260010015047251 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Одеса, МФО 300023), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(код ЄДРПОУ 01073828, місцезнаходження: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ АБ „Експрес-банк”, МФО 306964, одержувач коштів: Запорізька дирекція залізничних перевезень, код ЄДРПОУ 04713145, р/р 26007000215001 в ДФ АБ „Експрес-банк”, МФО 306964) плату за користування вагонами у розмірі 484 (Чотириста вісімдесят чотири) грн. 80 коп., збір за зберігання вантажу у розмірі 565 (П”ятсот шістдесят п”ять) грн. 44 коп., збір за маневрову роботу у розмірі 419 (Чотириста дев”ятнадцять) грн. 81 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | С.Р.Станік |