У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,                    Сеніна Ю.Л.,                      Охрімчук Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

         У жовтні  2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 вересня 2000 року відповідач автомобілем скоїв наїзд на подружжя ОСОБА_3, які внаслідок травм загинули. ОСОБА_4 є його хресним. Позивач поховав загиблих, витратив власні кошти. Крім того, вказав що зазнав значних моральних страждань.

         Позивач просив стягнути з відповідача 3117 грн. 94 коп. витрат на поховання та 10000 грн. компенсації моральної шкоди.

         Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 2 жовтня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2004 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено.

         У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

         Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

         Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

         Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

         Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 2 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                                     Є.Ф. Левченко

                            Ю.Л. Сенін

                            Л.І. Охрімчук